ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     11 квітня 2007 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого   Співака В.I.,
     суддів   Білуги С.В.,
     Гаманка О.I.,
     Заїки М.М.,
     Загороднього А.Ф.,
     при секретарі  Замезі Ю.I.,
     за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2
     розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1  на
рішення Луцького міського суду Волинської області від 09.02.2004р.
та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 08.04.2004р. по
справі  за  скаргою  ОСОБА_1  на   неправомірні   дії   начальника
управління Міністерства  внутрішніх  справ  України  в  Волинській
області щодо звільнення зі служби з органів внутрішніх справ, -
                           встановила:
     У грудні 2002 року ОСОБА_1  звернувся  до  Луцького  міського
суду Волинської області зі скаргою на неправомірні дії  начальника
управління Міністерства  внутрішніх  справ  України  в  Волинській
області щодо його звільнення зі служби з органів внутрішніх справ,
поновлення на роботі та  стягнення  середнього  заробітку  за  час
вимушеного прогулу.
     Рішенням  Луцького  міського  суду  Волинської  області   від
09.02.2004р. у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.
     Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 08.04.2004р.
апеляційну скаргу  ОСОБА_1  було  відхилено,  а  рішення  Луцького
міського суду Волинської області  від  09.02.2004р.  залишено  без
змін.
     ОСОБА_1  подав  касаційну  скаргу,  в  якій  просить  рішення
Луцького міського суду  Волинської  області  від  09.02.2004р.  та
ухвалу  апеляційного  суду  Волинської  області  від  08.04.2004р.
скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення скарги.
     Перевіривши наведені  доводи  в  касаційній  скарзі,  рішення
судів щодо застосування судами  першої  та  апеляційної  інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Судами першої та апеляційної інстанції було  встановлено,  що
наказом  начальника  управління  Міністерства   внутрішніх   справ
України у Волинській області від 12.11.2002р.  №  13  о/с  ОСОБА_1
було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64  "є"  Положення
про проходження служби рядовим та  начальницьким  складом  органів
внутрішніх  справ  (за  порушення  дисципліни).   Підставами   для
звільнення   стали   матеріали   службового   розслідування    від
23.08.2002р., додаткової перевірки по службовому розслідуванню від
15.10.2002р. та рішення атестаційної комісії від  12.11.2002р.  За
результатами  службового  розслідування   було   встановлено,   що
матеріали  зібрані  дільничним   інспектором   ОСОБА_1,   а   саме
протокол-вилучення  відеоапаратури  від  22.07.2002р.,   пояснення
ОСОБА_3  від  26.07.2002р.,  заяви   ОСОБА_4   від   27.07.2002р.,
пояснення   ОСОБА_5   від   27.07.2002р.   на   момент   перевірки
зареєстровані не були, не розглянуті керівництвом і знаходилися  у
ОСОБА_1 вдома.
     Відповідно до пункту 2.2 та пункту 3.1 Iнструкції про порядок
прийому, реєстрації, обліку та розгляду в органах,  підрозділах  і
установах внутрішніх справ  України  заяв,  повідомлень  та  іншої
інформації  про   злочини   та   пригоди,   затвердженої   наказом
Міністерства внутрішніх справ України від 26.11.1991р. №  500  при
одержанні інформації про злочини  або  пригоди  особи  рядового  і
начальницького складу органів внутрішніх  справ  негайно  вживають
заходів, передбачених відповідними нормативними актами,  передають
її будь-якими каналами зв'язку  у  найближчу  чергову  частину,  а
потім діють  відповідно  до  вказівок  чергового.  Iнформація  про
злочини  і  пригоди  реєструється  в  чергових  частинах   органів
внутрішніх справ черговими або їх  помічниками  відразу  після  її
надходження, що  відображається  в  Книзі  обліку  інформації  про
злочини і пригоди.
     Оскільки  ОСОБА_1   було   порушено   обліково   реєстраційну
дисципліну органів внутрішніх справ, суди  першої  та  апеляційної
інстанції  дійшли  вірного  висновку  щодо  безпідставності  вимог
позивача.
     Таким чином судами першої та  апеляційної  інстанції  правова
оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід
залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.
     Керуючись  ст.ст.  212,  220,  221,  223,  224,  230  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
                            ухвалила:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Луцького міського суду  Волинської  області  від  09.02.2004р.  та
ухвалу апеляційного суду Волинської області  від  08.04.2004р.  по
справі  за  скаргою  ОСОБА_1  на   неправомірні   дії   начальника
управління Міністерства  внутрішніх  справ  України  в  Волинській
області щодо звільнення зі служби з органів внутрішніх справ - без
змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  В.I. Співак
     Судді   С.В. Білуга
     О.I. Гаманко
     М.М. Заїка
     А.Ф. Загородній
     Згідно з оригіналом  Суддя  С.В. Білуга