УХВАЛА
Iменем України
"10" квітня 2007 р. Справа № 29/283а
к/с№К-10528/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.I.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
при секретарі судових засідань: Ткачук Н.В.
за участю представників:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Краматорську
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
01.02.2005 року
у справі № 29/283а
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Краматорську
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Приватний підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) в
липні 2004 року звернулась до Господарського суду Донецької
області з позовною заявою про визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення ДПI в м. Краматорську (далі -
відповідач)НОМЕР_1 про донарахування податку на додану вартість в
сумі 6 718,00 грн. та застосування фінансових санкцій по даному
податку на суму З 359,00 гри.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.10.2004
року позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення -
рішення НОМЕР_2
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
01.02.2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим,
що позивач правомірно відніс до податкового кредиту суму,
зазначену в податковому повідомленні - рішенні та підтвердив її
податковими накладними.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2005 року та
відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення
судом норм матеріального права, зокрема пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
оскільки вважає, що для віднесення суми до податкового кредиту
повинен бути виданий товарний чек, інший розрахунковий або
платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт,
послуг) та/або прийняття платежу.
В судове засідання представники сторін не з'явились, хоч про
час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про
причини неявки суд не повідомили.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПI у м.
Краматорську було проведено документальну перевірку позивача з
питань дотримання податкового та валютного законодавства за період
з 01.04.2003 року по 31.03.2004 року, за результатами якої
складено актНОМЕР_3. В даному акті зазначено порушення вимог пп.
7.4.3 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "1 Iро податок на додану вартість"
віднесення позивачем у травні 2003 року до складу податкового
кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 307 гри., у
вересні в порушення пп. 7.2.1, 7.2.6 її. 7.2. пп. 7.4.5 н. 7.4 ст.
7 ЗУ "Про податок на додану вартість" позивачем до складу
податкового кредиту були віднесені податкові накладні: 1) на суму
22 304, 25 грн. складена ВАС "Радянський райагропромснаб": 2) на
суму 18 112. 42 грн. складена ПП "Класік-продукт"; 3) на суму 14
145 грн. складена НП КП ТОВ "Гермес"; у жовтні 2003 року
встановлено завищення позивачем податку на додану вартість у сумі
107 грн. та завищення відшкодування податку на додану вартість у
сумі 7 791 грн.
У вересні 2003 року позивач необгрунтовано включив до складу
податкового кредиту суму податку на додану вартість 3 622. 48 гри.
при придбанні товару за податковою накладноюНОМЕР_4, складеною ПП
"Класік-продукт". оскільки в порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 ЗУ
"Про податок на додану вартість" дана накладна не містить
номенклатури постачання (робіт, послуг), продавця, одиниці виміру
товарів, кількості (об'єму), ціни продажу одиниці продукції без
урахування ПДВ, а також прізвище особи, яка підписала податкову
накладну.
Суди, при ухваленні рішень, виходили з того, що в ст. 7 ЗУ
"Про податок на додану вартість" чітко зазначені реквізити
податкової накладної, тому додаток до накладної НОМЕР_4 про
доповнення реквізитів, які не були вказані в накладній, не
врахований судами, оскільки не відповідає вимогам законодавства та
не був наданий при проведенні перевірки відповідачу.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове
повідомлення - рішенняНОМЕР_5, яким позивачу визначено суму
податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10
077,00 грн. (6 718.00 грн. основного платежу та 3 359,00 грн.
штрафних (фінансових)) санкцій, та яке є предметом спору по даній
справі.
Згідно акту перевірки позивачем у жовтні 2003 року до складу
податкового кредиту не були включені податкові накладні №179на
загальну суму 6 888.76 грн., №179-1 від 17.09.2003 р. на загальну
суму 32,17 грн., виписані ЗАТ "Червонолиманське
кар'єроуправління", №16/03 від 24.10.2003 р. на загальну суму 667
181. 80 грн. та №26/03 від 26.10.2003 р. на загальну суму 57
560.20 гри., виписані ТОВ "Круїз".
Актом перевірки встановлено, що підтверджена сума податковою
кредиту згідно наданих податкових накладних складає 22 097. 35
грн., а сума задекларованого позивачем податкового кредиту - 33
486.00 грн., тобто різниця - 18 61 1.00 грн. При цьому податковим
органом не було включено суму податку на додану вартість до складу
податкового кредиту, у зв'язку з ненаданням позивачем документів,
що засвідчують здійснення попередньої оплати товарів.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про податок на
додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із
сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному
періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації.
Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону дата виникнення права
платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення
першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку
платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки
відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних
дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання
податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником
податку товарів (робіт, послуг);
За ст. 7 п. 7.4 пп. 7.4.5 цього Закону забороняється
включення до податкового кредиту будь - яких витрат по сплаті
податку, що не підтверджені податковими накладними. За правилами
пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна виписується на
кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Витрати по сплаті податку підтверджені належним чином
оформленими податковими накладними, складеними ПП "Круїз" №16/03
від 24.10.2003 року на загальну суму 667 181.80 грн. та №26/03 від
26.10.2003 року на загальну суму 57 560,20 грн. Дані накладні
обліковуються у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг).
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів
попередніх інстанцій щодо безпідставності включення податковим
органом тільки частки податку в сумі 10 000 грн. на податковий
кредит, а не суми сплаченої позивачем за податковими накладними
№16/03 від 24.10.2003 р. та №26/03 від 26.10.2003 р.. оскільки
сума податкового кредиту перевищувала суму податкових зобов'язань.
Відповідно до ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Отже, постанова Донецького апеляційного господарського суду
від 01.02.2005 року та рішення Господарського суду Донецької
області від 28.10.2004 року прийняті з правильним застосуванням
норм матеріального та процесуального права, суди дали правильну
оцінку обставинам справи, тому суд касаційної інстанції не
знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування
рішень судів першої та апеляційної інстанції у справі № 29/283а
Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Краматорську залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
01.02.2005 року та рішення Господарського суду Донецької області
від 28.10.2004 року по справі № 29/283а залишити без змін.
Справу № 29/283а повернути до Господарського суду Донецької
області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
підпис
Голубєва Г.К.
Судді
підпис
Брайко А.I.
підпис
Карась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підпис
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Голубєва Г.К.