УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" квітня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Усенко Є.А, Шипуліної
Т.М..
при секретарях: Зимненко А.Д., Сорокіній Л.В.
за участю представників:
позивача Ніколюк О.Л.
відповідача: Шкодич Ю.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Промтехімпекс"
на рішення господарського суду м. Києва від 29 березня
2005 року та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 01 червня 2005 року
у справі №25/74
за позовом ТОВ "Промтехімпекс"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.
Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и л а:
У лютому 2005 року позивач звернувся до господарського суду
м.Києва з позовом про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПI у Печерському районі м. Києва №110/23-6/0
від 09.08.2004 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з
ПДВ в розмірі 1636992,00 грн..
Рішенням господарського суду м. Києва від 29 березня 2005
року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 01 червня 2005 року, у задоволенні
позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями першої та апеляційної інстанцій
позивач звернувся з касаційною скаргою в якій ставить питання про
скасування вищезазначених рішень та прийняття нового рішення про
задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у
скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
податковим органом було проведено позапланову документальну
перевірку правильності обчислення та достовірності заявленого до
відшкодування з бюджету податку на додану вартість позивача за
період з 01.03.2004р. по 31.03.2004р..
За результатами проведеної перевірки було складено акт
№60/23-615-32308619 від 09.08.2004 року, в якому вказано на
порушення позивачем вимог п. 7.4.1 п.4.8 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та зменшено від'ємне
значення ПДВ за березень 2004 року на суму 1636992,00 грн..
Колегія касаційної інстанції погоджується з висновками
попередніх судових інстанцій, які визнали висновки акту перевірки
правомірними з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП
"Укрєвросвіт" було укладено договір постачання №15/03 від
15.03.2004 року про зобов'язання позивача поставити та передати у
власність останньому біологічно-активні добавки "Еректіум-форте"
на загальну суму 9821952,00 грн., в тому числі ПДВ - 1636992,00
грн..
Відповідно до додаткової угоди №1 до договору поставки №15/03
від 15.03.2004 року сторонами встановлено, що взаєморозрахунки
можливо здійснити за допомогою векселів та заліку зустрічних
вимог.
Згідно акту приймання-передачі товару№1 від 26.03.2004 року
товар було передано а позивачу видано податкову накладну №7 від
26.03.2004 року на суму 1636992,00 грн..
Розрахунки за отриманий товар по договору постачання №15/03
від 15.03.2004 року сторонами проведено за допомогою емітованого
ПП "Укрєвросвіт" векселю №3217232422 на суму 9821952,00 грн., а
зобов'язання за вказаним вище договором припинені шляхом
зарахування зустрічних вимог сторін.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про обіг векселів в
Україні" ( 2374-14 ) (2374-14)
законодавство України про обіг векселів
складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено
Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, Закону
України "Про цінні напери і фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, Закону
України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930
року", якою запроваджено "Уніфікований закон про переказні векселі
та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до
Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій
законів про переказні векселі та прості векселі", Закон України
"Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про
гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів",
цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства
України.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про цінні папери і
фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, вексель - це цінний папір, який
засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити
після настання строку певну суму грошей власнику векселя
(векселедержателю).
У відповідності до ч.4 ст. 1 названого закону цінні папери
можуть бути використані для здійснення розрахунків.
При цьому, п.4.8. ст.4 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
вказуючи на те, що векселі отримані, але
не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені
платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або
податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів
операцій, по яких такі векселі використовуються фактично, не
регулює момент виникнення права платнику податку на податковий
кредит у разі погашення зазначених векселів та припускає
неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника
податків щодо порядку формування податкового кредиту.
За змістом п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
бюджетне відшкодування - сума, що підлягає
поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною
сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Таким чином, у зв'язку з тим, що фактичної сплати до бюджету
суми ПДВ по договору поставки №15/03 від 15.03.2004 року не
відбулось, то відсутні правові підстави для віднесення позивачем
ПДВ на суму - 1636992,00 грн. до податкового кредиту за податковою
накладною №7 від 26.03.2004 року.
Доводами касаційної скарги наведене не спростовано.
Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі
вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши
обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами
матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких
повно відображені обставини, що мають значення для справи.
Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами,
дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду
з мотивів, викладених в касаційній скаргзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Промтехімпекс" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду м. Києва від 29 березня 2005
року та постанову Київського апеляційного господарського суду від
01 червня 2005 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя
Вищого адміністративного суду
України Н.Є.Маринчак