ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
Іменем України
04 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого Смоковича М.I.,
суддів: Весельська Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В.,
Чумаченко Т.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній
інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Сихівської районної адміністрації м.
Львова, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на
стороні відповідача ОСОБА_2 та Управління архітектури та
містобудування Львівської міської ради про скасування
розпорядження, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду
Львівської області від 05 червня 2006 року,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до
Сихівської районної адміністрації м.Львова про скасування
розпорядження від 15 грудня 2003 року, яким надано дозвіл на
здійснення добудови балкону до квартири НОМЕР_1 житлового будинку
АДРЕСА_1.
Вимоги обгрунтовував тим, що дозвіл ОСОБА_2 на добудову
балкона до квартири був наданий відповідачем без погодження з
позивачем, який проживає в квартирі НОМЕР_2 цього будинку. Також
зазначав, що цим завдана йому моральна шкода.
Просив суд скасувати зазначене вище розпорядження та стягнути
з відповідача на його користь 1000,00 грн. моральної шкоди.
Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 31 березня
2006 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 05 червня
2006 року апеляційна скарга позивача задоволена частково.
Постанова суду першої інстанції скасовано, розпорядження
Сихівської районної адміністрації м. Львова № НОМЕР_3 від 15
грудня 2003 року скасовано, в решті позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення
апеляційним судом норм матеріального і процесуального права,
просила скасувати постанову апеляційного суду.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких
підстав.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з
того, що Сихівська районна адміністрація м. Львова перед
прийняттям спірного розпорядження щодо надання дозволу на
будівництво балкона повинна була запитати на це згоду позивача,
який є співвласником цього ж будинку.
Такий висновок відповідає обставинам у справі та нормам
матеріального права.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що розпорядженням
Сихівської районної адміністрації м. Львова №НОМЕР_3 від 15 грудня
2003 року надано дозвіл на здійснення добудови балкону до квартири
НОМЕР_1 житлового будинку АДРЕСА_1 без згоди позивача, який
проживає в цьому ж будинку у приватній (власній) квартирі НОМЕР_2
і добудова має бути здійснена під вікном цієї квартири.
Зазначеним обставинам дана правильна правова оцінка.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі
за конституційним зверненням ОСОБА_3 та інших громадян про
офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України
"Про приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ) (2482-12)
та
конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне
тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права
співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків)
№4-рп/2004 від 2 березня 2004 року питання згоди співвласників
допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у
багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно
допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до
законів України, які визначають правовий режим власності.
Питання щодо згоди власників квартир - співвласників
допоміжних приміщень багатоквартирного будинку - на надбудову
поверхів, улаштування мансадр і т. ін. з використанням при цьому
конструктивних елементів будинку, як і на вчинення інших дій
стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо), має вирішуватися
відповідно до законів про власність та інших законів України,
передусім Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Набуте громадянами право на квартири державного житлового
фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушними (стаття
41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
), забезпечується державою і
захищається судом (стаття 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
).
Отже, правильним є висновок апеляційного суду про те, що
власники квартир не повинні проводити добудови до житлового
будинку, коли вказаним порушуються права інших співвласників.
Апеляційним судом встановлено, що оскарженим розпорядженням
про добудову балкону порушуються права позивача, який не давав
згоду на таку добудову.
За таких обставин, правильним є висновок суду апеляційної
інстанції про неправомірність оскаржуваного розпорядження.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують
зазначених висновків суду апеляційної інстанції.
Законність рішення суду апеляційної інстанції перевірено в
межах доводів касаційної скарги.
За таких обставин суд апеляційної інстанції не допустив
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
оскаржуваного рішення, тому підстав для його скасування чи зміни
немає.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Апеляційного суду Львівської області від 05 червня
2006 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду
України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий /підпис/ Смокович М.I.
судді /підпис/ Весельська Т.Ф.
/підпис/ Горбатюк С.А.
/підпис/ Мироненко О.В.
/підпис/ Чумаченко Т.А.
З оригіналом згідно
Суддя: