ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бутенка В.I.,
Сороки М.О. (доповідача),
Штульмана I.В.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на
неправомірну бездіяльність Обухівської об'єднаної державної
податкової інспекції (далі - ОДПI) та Державної податкової
адміністрації України (далі - ДПА),
встановила:
У лютому 2005 року скаржниця в інтересах ОСОБА_2. звернулась
до суду із скаргою на бездіяльність ОДПI та ДПА. Свої вимоги
мотивувала тим, що вона звернулась із заявою до ДПI у якій
зазначала, що згідно своїх релігійних переконань і на підставі ст.
1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників
податків та інших обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
відмовляється від присвоєного ОСОБА_2. проти волі
ідентифікаційного номера та просила ліквідувати цей номер і
залишити за нею раніше встановлену форму обліку платників
податків та обов'язкових платежів, але в задоволенні її заяви було
відмовлено. Вважаючи зазначені дії суб'єкта оскарження
незаконними, такими, що порушують її конституційні права, просила
задовольнити скаргу.
Рішенням Миронівського районного суду від 18 березня 2005
року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської
області від 21 червня 2005 року, скаргу задоволено. Зобов'язано
ОДПI зробити в паспорті ОСОБА_2. відмітку про те, що вона має
право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Зобов'язано ОДПI подати інформацію в ДПА України про виключення
ОСОБА_2 з державного реєстру фізичних осіб - платників податків
та інших обов'язкових платежів.
У касаційній скарзі ДПI та ДПА, посилаючись на порушення
судами норм матеріального права, просять судові рішення скасувати.
Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
(далі КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
) підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст.
227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстави для їх обов'язкового
скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційні скарги Обухівської об'єднаної державної податкової
інспекції та Державної податкової адміністрації України залишити
без задоволення, а рішення Миронівського районного суду від 18
березня 2005 року і ухвалу апеляційного суду Київської області від
21 червня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судові рішення Вищого адміністративного суду України, які
ухвалені в порядку касаційного провадження, можуть бути оскаржені
лише за винятковими обставинами - з мотивів неоднакового
застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї
самої норми права; визнання судових рішень міжнародною судовою
установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують
міжнародні зобов'язання України - протягом одного місяця з дня
відкриття таких обставин шляхом подачі скарги безпосередньо до
Верховного Суду України.
Судді: (підписи)
з оригіналом згідно, суддя: