ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     4 квітня 2007 року
 
     м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
 
     Головуючого
     Цуркана М.I.
     Суддів:
     Амєліна С.Є.
     Кобилянського М.Г.
     Гуріна М.I.
     Ліпського Д.В.
 
     розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного  військового
комісаріату (ОВК) про перерахунок пенсії,  яка  переглядається  за
касаційною скаргою ОСОБА_1  на  постанову  Деснянського  районного
суду м. Чернігова від 14 лютого 2006 року та  ухвалу  апеляційного
суду Чернігівської області від 6 квітня 2006 року
                      у с т а н о в и л а :
     У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд  з  позовом  до
Чернігівського ОВК про перерахунок пенсії, посилаючись на те, що в
порушення  вимог  Закону  України   "Про   пенсійне   забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб"  ( 2262-12 ) (2262-12)
        ,  розмір  його
пенсій призначеної як військовослужбовцю звільненому зі  служби  у
1974 році не  перерахований  у  зв'язку  з  підвищенням  грошового
забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
     Постановою Деснянського районного суду м.  Чернігова  від  14
лютого 2006 року, залишеного без  змін  ухвалою  апеляційного  суд
Чернігівської області від 6 квітня 2006 року, в задоволенні позову
відмовлено.
     У касаційній скарзі ОСОБА_1, з посиланням на порушення судами
норм матеріального права, просить рішення скасувати та постановити
нове, про задоволення позову.
     Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної  скарги,
матеріали справи, колегія суддів вважає,  що  скарга  не  підлягає
задоволенню з таких підстав.
     Суд   першої   інстанції   установив,   а   апеляційний   суд
обгрунтовано погодився з  тим,  що  ОСОБА_1  призначена  пенсія  у
відповідності  із   правилами   Закону   України   "Про   пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького  і  рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"  ( 2262-12 ) (2262-12)
        
(в новій редакції - Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб,
звільнених  з   військової   служби,   та   деяких   інших   осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
        ).
     Також встановлено, що позивач  при  звільненні  з  військової
служби та призначенні пенсії не отримував премій та надбавок,  які
просить врахувати при перерахунку пенсії.
     Згідно  зі  статтею  43  названого  Закону,   пенсії   особам
офіцерського складу, прапорщикам і  мічманам,  військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби  за  контрактом,  особам,
які мають право на пенсію за  цим  Законом,  та  членам  їх  сімей
обчислюються з грошового забезпечення. При  цьому  для  обчислення
пенсій враховуються відповідні оклади за  посадою,  військовим  чи
спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки
за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію  і  умови  служби  у
порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
     Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету  Міністрів  України
від 17 липня 1992 року № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
         "Про порядок  обчислення
вислуги років, призначення та виплати пенсій і  грошової  допомоги
особам     офіцерського     складу,     прапорщикам,     мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та  військової  служби  за
контрактом,  особам  начальницького  і  рядового  складу   органів
внутрішніх справ та членам  їхніх  сімей"  пенсії  обчислюються  з
таких видів грошового забезпечення: окладу  за  останньою  штатною
посадою, займаною  перед  звільненням;  окладу  за  військове  або
спеціальне  звання;  процентної   надбавки   за   вислугу   років;
додаткових видів грошового  забезпечення,  що  надаються  щомісяця
(надбавки за вчене звання  і  науковий  ступінь,  кваліфікацію  та
умови служби).
     З наведеного вбачається, що  премії,  передбачені  постановою
Кабінету Міністрів України №829 від 22 травня 2000  ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
        
року, щомісячні надбавки, передбачені  Указом  Президента  України
№173 від 23 лютого 2002 ( 173/2002 ) (173/2002)
          року  та  Указом  Президента
України №389 від 5 травня 2003 ( 389/2003 ) (389/2003)
         року,  відносяться  до
додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок
при  нарахуванні  пенсії  особам,  які  отримували  їх   під   час
проходження служби.
     Крім того, Закон України "Про  внесення  змін  до  статті  43
Закону України "Про пенсійне забезпечення  військовослужбовців  та
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ  та
деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15)
         , який набув  чинності  з  1  січня
2005 року, не має зворотної сили,  тому  вимоги  щодо  перерахунку
пенсії з урахуванням  запроваджених  після  звільнення  зі  служби
нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій
за минулий час,  тобто  до  1  січня  2005  року,  задоволенню  не
підлягають.
     Оскільки позивач ставить питання про перерахунок пенсії до  1
січня 2005 року при цьому цих премії та надбавок не отримував  під
час проходження служби, то, з огляду на викладене, суди  правильно
відмовили йому в задоволені позову.
     Доводи  касаційної  скарги  щодо  неправильного  застосування
матеріального права  висновків  судів  не  спростовують,  оскільки
грунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених  правових
норм.
     За правилами частини 3 статті 220-1,  частини  1  статті  224
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
          ,  якщо
суди не допустили порушень  норм  матеріального  і  процесуального
права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної
інстанції відхиляє касаційну скаргу, а судові рішення залишає  без
змін.
     Керуючись    наведеним,    статтями    223,    230    Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , колегія суддів
                        у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову  Деснянського
районного суду м. Чернігова від 14  лютого  2006  року  та  ухвалу
апеляційного суду Чернігівської області від 6 квітня 2006 року,  -
залишити без змін.
     Ухвала є остаточною і  оскарженню  не  підлягає,  крім  як  з
підстав, у строк та у  порядку  визначеними  статтями  237  -  239
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         .
     Головуючий М.I. Цуркан
     Судді:  С.Є. Амєлін
     М.Г. Кобилянський
     М.I. Гурін
     Д.В. Ліпський