ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
Iменем України
4 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого Смоковича М.I.,
суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В.,
Чумаченко Т.А.,
з участю секретаря судового засідання: Марушевського А.А.,
представника позивача: Погорілого В.В.,
представника відповідача: Вакуленчик I.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній
інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Виробничо-побутовий комплекс "Зоряний" (далі - ТОВ "ВПК
"Зоряний") до Державної податкової інспекції у Оболонському районі
м. Києва (далі - ДПI у Оболонському районі м. Києва) про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення, провадження по якій
відкрито
за касаційною скаргою ДПI у Оболонському районі м. Києва на
постанову Господарського суду міста Києва від 27 грудня 2005 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12
квітня 2006 року,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2003 року ТОВ "ВКП "Зоряний" звернулося в суд з
позовом до ДПI у Оболонському районі м. Києва про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення №
766-15-4-19420986-5192 від 17 квітня 2003 року, яким позивачу
визначено суму податкового зобов'язання зі сплати земельного
податку за період з 1 січня 2001 по 28 лютого 2003 року в розмірі
146863,43 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 73941,71
грн.
Вимоги обгрунтовував тим, що вказане податкове
повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі акту
перевірки №1584 М ОМ 5-420 від 14 квітня 2003 року "Про результати
проведення перевірки правильності нарахування та своєчасної сплати
земельного податку по Виробничо-побутовому кооперативу "Зоряний",
код 19420986 за період з 1 січня 2001 року по 30 березня 2003
року", з якого слідує, що суть виявленого порушення полягає в
тому, що придбання нерухомого майна, розташованого на земельній
ділянці загальною площею 2,7 га за адресою: Пуща-Водиця, вул.
М.Юнкерова,50 та внесення даних технічного звіту по встановленню
зовнішніх меж землекористування до державного земельного кадастру,
стали підставою для набуття позивачем, на думку податкової
інспекції, права користування зазначеною земельною ділянкою, що є
підставою для нарахування і сплати податку за землю.
Позивач вважав, що такі висновки відповідача не відповідають
обставинам справи та чинному законодавству.
Просив позов задовольнити.
Постановою Господарського суду міста Києва від 27 грудня 2005
року позовні вимоги задоволені частково, визнано недійсним
податкове повідомлення - рішення в частині визначення податкового
зобов'язання із земельного податку на загальну суму 214 180,99
грн., у тому числі 142 457,53грн. основного платежу та 71 723, 46
грн. штрафних санкцій. В решті позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12
квітня 2006 року апеляційна скарга задоволена, рішення суду першої
інстанції змінено - визнано недійсним податкове повідомлення -
рішення в частині визначення податкового зобов'язання із
земельного податку на загальну суму 213 686,29 грн., у тому числі
142 457, 53 грн. основного платежу та 71 228,76 грн. штрафних
санкцій.
У касаційній скарзі ДПI у Оболонському районі м. Києва,
посилаючись на порушення судами норм процесуального та
матеріального права, просила скасувати рішення судів та ухвалити
нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки
вважає, що земельна ділянка, яка перебуває в користуванні
позивача, не зайнята житловим фондом.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких
підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач придбав
майно відділення санаторію ім. 1 Травня у АТ "Укрпрофоздоровниця",
яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 2, 74 га за
адресою: вул. М.Юнкерова, 50 згідно договору купівлі-продажу
будівель від 04 жовтня 1993 року. Земельна ділянка по вул.
М.Юнкерова, 50 проінвентаризована, дані технічного звіту по
встановленню зовнішніх меж землекористування були внесені в
Державний земельний кадастр м. Києва 21 липня 2000 року з кодом
ділянки 85053001 на площу 28200,45 кв.м. за землекористувачем
ТОВ"ВПК "Зоряний".
Однак, ТОВ "ВПК "Зоряний" розрахунки земельного податку за
2001 -2004 роки до ДПI у Оболонському районі міста Києва не
надавав, плату за землю до бюджету не вносив.
Відповідно до статті 30 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
в редакції 1992 року, чинного на момент придбання у
власність позивачем будівель відділення санаторію ім. 1-го Травня
за договором купівлі - продажу від 04 жовтня 1993, з переходом
права власності на будівлі згідно з актом прийому - передачі від
19 листопада 1993 року перейшло право користування земельною
ділянкою без зміни цільового призначення.
Позивач, як постійний землекористувач, є платником земельного
податку і згідно зі статтею 15 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
повинен сплачувати земельний податок з дня виникнення
права користування земельною ділянкою.
Закон України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
визначає
розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а
також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю,
відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення
і справляння земельного податку. Стаття 5 даного закону визначає
об'єкт плати за землю, яким є земельна ділянка, а також земельна
частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому
числі на умовах оренди та суб'єкт плати за землю (платником), яким
є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і
землекористувач, у тому числі орендар.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно
з рішенням виконкому Подільської районної ради народних депутатів
від 13 березня 1989 року №139 "Про реєстрацію жилих будинків",
будинки за адресою: вул.М. Юнкерова, 50-1,50-л, 50 к.15 належать
санаторію ім.. 1-го Травня і є жилими відомчими будинками.
Зазначеним обставинам суди першої та апеляційної інстанцій
дали правильну правову оцінку.
Згідно частини 5 статті 7 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
податок на земельні ділянки, зайняті житловим фондом,
... справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного
податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї
статті.
З огляду на викладене, правильними є висновки цих судів про
те, що позивач зобов'язаний сплачувати земельний податок у
розмірі, передбаченому частиною 5 статті 7 Закону України "Про
плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
- 3% суми земельного податку,
обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.
Наведеним спростовуються доводи відповідача, що позивач
повинен сплачувати земельний податок, обчислений відповідно до
частин 1 та 2 статті 7 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
.
Iнші доводи, викладені в касаційній скарзі, також не
спростовують зазначених висновків судів.
За таких обставин, оскаржувані рішення судів ухвалені з
дотриманням положень матеріального та процесуального права,
підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12
квітня 2006 року та на постанову Господарського суду міста Києва
від 27 грудня 2005 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути оскарженою за винятковими обставинами до Верховного Суду
України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий /підпис/ Смокович М.I.
судді /підпис/ Весельська Т.Ф.
/підпис/ Горбатюк С.А.
/підпис/ Мироненко О.В.
/підпис/ Чумаченко Т.А.
З оригіналом згідно
Суддя: