ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" квітня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Бим М.Є.,
Суддів: Гордійчук М.П., Чалий С.Я., Леонтович К.Г., Маринчак
Н.Є.,
при секретарі: Кулеші А.О.
за участю представників:
позивача: Крушинської I.В.,
відповідача: Прудко О.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Фоззі-Ост"
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 21 листопада 2006 року та постанову господарського суду
Дніпропетровської області від 06 липня 2006 року
у справі № А38/141
за позовом ТОВ "Фоззі-Ост"
до ДПI у Кіровському районі м. Дніпропетровська
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и в :
У квітні 2006 року позивач звернувся до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом про скасування податкових
повідомлень - рішень: №0002392302/0 від 29.09.2005р.;
№0002392302/1 від 05.12.2005р.; №0002392302/2 від 13.01.2006р.;
№0002392302/3 від 27.03.2006р, виданих ДПI у Кіровському районі.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від
06 липня 2006р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 21 листопада 2006р., в позові
ТОВ "Фоззі-Ост" відмовлено.
Місцевий та апеляційний господарські суди, ухвалюючи рішення
про задоволення позову виходили з того, що Позивачем порушено
п.5.9. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, згідно з яким платники податків зобов'язуються
вести податковий облік приросту (убутку) балансової вартості
товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів),
сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів,
малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному
виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та
поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу
валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані
безкоштовно), а отже донарахування податкового зобов'язання з
податку на прибуток та штрафних санкцій відповідачем було
здійснено правомірно.
ТОВ "Фоззі-Ост", не погоджуючись з ухваленими у справі
судовими рішеннями, подало касаційну скаргу, в якій просить
скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 06. липня 2006 року та Ухвалу Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 21 листопада 2006 року та ухвалити нове
рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обгрунтування своєї позиції по справі Позивач стверджує, що
- при прийнятті Відповідачем оскаржуваних податкових
повідомлень-рішень та розгляді справи місцевим та апеляційним
господарськими судами не було застосовано підпункт 4.4.1 пункту
4.4 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181 "Про
погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(із змінами і доповненнями),
відповідно до якого у разі неоднозначного (множинного) трактування
прав та обов'язків платників податків рішення мало бути
приймається на користь платника податків.
- позивач не зобов'язаний був вести податковий облік запасів
з урахуванням витрат, що були ним понесені в цілях, не пов'язаних
з придбанням таких запасів .
- витрати Позивача по оплаті отриманих
вантажно-розвантажувальних послуг не включалися до валових витрат,
а отже не повинні були приймали участь в перерахунку балансової
вартості.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення
представників сторін, розглянувши доводи касаційної скарги,
дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов
висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.
Відповідачем було проведено планову документальну перевірку
ТОВ "Фоззі-Ост" з питань дотримання вимог податкового та валютного
законодавства за період з 01 квітня 2004 року по 30 червня 2005
року про що складено акт № 126-23/31402178 від 19 вересня 2005
року.
Даною перевіркою було встановлено, що за період 3-4 квартали
2004 року та 1-2 квартали 2005 року Позивачем занижено суму
валового доходу у розмірі 2 381 974,68 гривень, у зв'язку з
невірним здійсненням обліку приросту балансової вартості покупних
товарів, а саме при здійсненні обліку приросту (убутку) товарних
запасів не було враховано суму вантажно-розвантажувальних послуг
отриманих у розмірі 3127826,21 гривень та суму мерчендайзингових
послуг (послуг з розміщення товарів підприємства Позивача на його
торгівельних площах) отриманих у розмірі 4891278,22 гривень.
На підставі акту перевірки ДПI у Кіровському районі прийнято
податкове повідомлення рішення №0002392302/0 від 29.09.2005р.,
яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі
595 518,60 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 414 364,49
грн. згідно п.п. 17.1.3., 17.1.6. пункту 17.1. ст. 17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№
2181 -III від 21.12.2000р..
За результатами процедури адміністративного оскарження
(застосованої позивачем згідно п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст.5.
вищезазначеного Закону №2181) скарги Позивача залишені податковими
органами без задоволення, а ДПI у Кіровському районі прийнято
податкові повідомлення-рішення №0002392302/1 від 05.12.2005р.,
№0002392302/2 від 13.01.2006р., №0002392302/3 від 27.03.2006р.,
якими були підтверджені визначення податкового зобов'язання з
податку на прибуток в сумі 595 518,60 грн. та нарахування штрафних
санкцій на суму 414 364,49 грн..
Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
платник податку веде облік
приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім
активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та
деривативів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та
напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та
залишках готової продукції. У разі коли балансова вартість таких
запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову
вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця
вираховується з суми валових витрат платника податку у такому
звітному кварталі.
У разі коли вартість таких запасів на початок звітного
кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу,
різниця додається до складу валових витрат платника податку у
такому звітному періоді.
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №9 "Запаси"
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня
1999 року N 246 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 2
листопада 1999 р. за N 751/4044).
Відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського
обліку №9 "Запаси" придбані (отримані) або вироблені запаси
зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
У пункті 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9
наведено складові первісної вартості запасів, що придбані за
плату, зокрема ціна договору без податку на додану вартість,
транспортно-заготівельні витрати, суми ввізного мита, інші
витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і
доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у
запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі
матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі
витрати підприємства на доопрацювання і підвищення
якісно-технічних характеристик запасів.
Отже, вартість придбаних (отриманих) запасів включає витрати,
які безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням) запасів та
доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у
запланованих цілях
Законом "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено обов'язковість ведення податкового
обліку балансової вартості запасів на складах, у незавершеному
виробництві та залишках готової продукції. Тобто при веденні
обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів визначається
вартість не всього незавершеного виробництва або залишків готової
продукції за даними бухгалтерського обліку, а тільки вартість
запасів (матеріальних ресурсів), використаних у виробництві
продукції (робіт, послуг).
При цьому відповідно до Закону "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
податковий облік запасів ведеться без
урахування витрат, що понесені платником податку в цілях, не
пов'язаних з придбанням таких запасів (витрат на оплату праці,
відрахувань на соціальні заходи, амортизації тощо).
Відповідно із зазначеним Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку "Витрати", що затверджений наказом
Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N318
(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за
N 27/4248), до складу прямих матеріальних витрат включається
вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу
вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та
комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть
бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До складу елемента "Матеріальні затрати" включається вартість
витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):
сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та
комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів;
запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших
матеріалів.
Так, позивач відповідно до вимог пункту 5.9 статті 5 Закону
України від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
зобов'язаний вести облік приросту
(убутку) балансової вартості товарів. Однак, враховуючи викладене
вище, суд не погоджується з висновками судів, що понесені
позивачем витрати за договорами на вантажно-розвантажувальні
роботи та послуги мерчендайзингу мали враховуватись у перерахунку
балансової вартості товарів від повідно до вимог пункту 5.9 статті
5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне
зазначити, що господарським судом Дніпропетровської області та
Дніпропетровським апеляційним господарським судом повно і
правильно встановлено обставини по справі, але судові рішення
ухвалено з порушенням норм матеріального права.
Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства
України суд касаційної інстанції має право скасувати судові
рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове
рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але
суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального
чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного
судового рішення.
Таким чином, вимоги касаційної скарги є обгрунтованими та
такими, що підлягають задоволенню, а постанова господарського суду
Дніпропетровської області від 06 липня 2006р. та ухвала
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21
листопада 2006 підлягають скасуванню в повному обсязі, з
ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Ост" в повному
обсязі.
Керуючись статтями 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Фоззі-Ост" задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 21 листопада 2006 року та постанову господарського суду
Дніпропетровської області від 06 липня 2006 року скасувати.
Позовні вимоги ТОВ "Фоззі-Ост" - задовольнити. Визнати
недійсними податкові повідомлення - рішення ДПI у Кіровському
районі м. Дніпропетровська №0002392302/0 від 29.09.2005р.;
№0002392302/1 від 05.12.2005р.; №0002392302/2 від 13.01.2006р.;
№0002392302/3 від 27.03.2006р., якими Товариству з обмеженою
відповідальністю "Фоззі-Ост" визначено податкове зобов'язання з
податку на прибуток в сумі 595 518,60 грн. та нараховані штрафні
санкції на суму 414 364,49 грн..
Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 08
лютого 2007 року про зупинення виконання постанови господарського
суду Дніпропетровської області від 06 липня 2006 року та постанови
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21
листопада 2006 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя
Вищого адміністративного суду
України Н.Є.Маринчак