ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
Iменем України
03 квітня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого, судді
Смоковича М.I.
суддів Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В.,
Чумаченко Т.А.,
провівши у касаційному порядку попередній розгляд
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до голови
Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Леона О.Я.
та заступника голови апеляційного суду Дніпропетровської області
Румянцева П.О. про визнання відсутності повноважень районного суду
на розгляд кримінальної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на
ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23
січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської
області від 16 березня 2006 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська з позовом до голови Красногвардійського
районного суду м. Дніпропетровська Леона О.Я. та заступника голови
апеляційного суду Дніпропетровської області Рум'янцева П.О. про
визнання відсутності повноважень районного суду на розгляд
кримінальної справи.
Вимоги обгрунтовував тим, що його скаргу за приватним
обвинуваченням стосовно судді Уханенка С.А., яку він подав до
апеляційного суду Дніпропетровської області, заступник голови
апеляційного суду Дніпропетровської області Румянцев П.О. без
прийняття процесуального рішення та в супереч положенням Закону
України "Про статус суддів" ( 2862-12 ) (2862-12)
надіслав для розгляду до
Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.
Голова Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
Леон О.Я., якому було відомо про наявність між ним та суддею цього
ж суду Семип'ядним В.О ненормальних відносин у зв'язку із
службовою діяльністю останнього на посаді заступника прокурора
району, незаконно доручив її розглядати судді Семип'ядному В.О.
Крім того останній не розглянув його заяву про відвід усім
суддям районного суду.
Просив визнати відсутність компетенції Красногвардійського
районного суду м. Дніпропетровська стосовно розгляду конкретної
кримінальної справи та зобов'язати направити його скаргу
приватного обвинувачення стосовно судді Уханенка С.А. від 26
травня 2005 року для розгляду до апеляційного суду
Дніпропетровської області.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 23 січня 2006 року ОСОБА_1. відмовлено у відкритті провадження
за його позовною заявою.
Ця ухвала ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області
від 16 березня 2006 року залишена без зміни, а апеляційна скаргу
ОСОБА_1 відхилена.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1. просить ухвалу судді
Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2006
року та апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня
2006 року скасувати, як такі, що постановлені з порушенням норм
процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та
доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Апеляційний суд Дніпропетровської області, відхиляючи
апеляційну скаргу ОСОБА_1 та залишаючи без зміни ухвалу судді
Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня 2006
року, виходив з того, що суддя районного суду правильно відмовив
ОСОБА_1. у відкритті провадження за його позовом.
Такий висновок суду апеляційної інстанції є правильним,
оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Кодексу
адміністративного судочинства України компетенція адміністративних
судів не поширюється на публічно-правові справи, які належить
вирішувати у порядку кримінального судочинства.
Як видно з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1. фактично
оскаржує дії суддів, які перебувають на адміністративних посадах у
місцевому та апеляційному судах, але просить визнати відсутність
компетенції місцевого суду щодо розгляду скарги приватного
обвинувачення стосовно судді і зобов'язати відповідачів передати
її на розгляд до апеляційного суду.
Підсудність кримінальних справ визначається відповідно до
Кримінально-процесуального кодексу України.
За таких обставин, у судді суду першої інстанції не було
підстав для відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1., а у
суду апеляційної інстанції - скасовувати ухвалу судді суду першої
інстанції.
Доводи касаційної скарги правильність висновків судді суду
першої інстанції та суду апеляційної інстанції не спростовують,
оскільки грунтуються на помилковому розумінні чинного
законодавства.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Оскільки судами не було допущено порушень норм матеріального
та процесуального права, то ухвалені ними рішення колегія суддів
вважає можливим залишити без зміни.
На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1,
230 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
оскаржувані ухвалу судді Жовтневого районного суду м.
Дніпропетровська від 23 січня 2006 року та ухвалу апеляційного
суду Дніпропетровської області від 16 березня 2006 року - без
зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя: