УХВАЛА
                          Iменем України
     "03" квітня 2007 р.       Справа №8/103пн (1/343пн)           
к/с № К-10636/06
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     Головуючого  Голубєвої Г.К.
     Суддів  Карася О.В.
     Нечитайла О.М.
     Рибченка А.О.
     Федорова М.О.
     при секретарі судових засідань: Сорокіній Л.В.
     за участю представників:
     позивача:  не з'явились
     відповідачів:  не з'явились
     розглянувши   касаційну   скаргу   Товариства   з   обмеженою
відповідальністю "Iгросервіс-Л"
     на постанову  Луганського  апеляційного  господарського  суду
від 01.08.2005 року
     та  рішення   Господарського  суду  Луганської  області   від
14.06.2005 року
     у справі  № 8/103пн (1/343пн)
     за   позовом    Товариства   з   обмеженою   відповідальністю
"Iгросервіс-Л"
     до  Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції в
Луганській  області,  Відділення  державного  казначейства  в   м.
Стаханові Луганської області, Відділення державного казначейства в
м. Кіровську Луганської області
     про  спонукання виконати певні дії, -
                            ВСТАНОВИВ:
     Товариство  з   обмеженою   відповідальністю   "Iгросервіс-Л"
(далі - позивач, ТОВ "Iгросервіс - Л") звернулось у  вересні  2004
року до  Господарського  суду  Луганської  області  з  позовом  (з
урахуванням   уточнень   позовних    вимог)    про    зобов'язання
Стаханівської  об'єднаної   державної   податкової   інспекції   в
Луганській  області  внести  зміни  в  облікову  картку   платника
податків, зменшити суму нарахувань станом  на  14.06.2004  року  і
збільшити суму переплати станом на  14.06.2004  року  до  суми  17
034,96 грн.; зобов'язати Стаханівську ОДПI в Луганській області  в
особі  Кіровського  відділення  внести  зміни  в  облікову  картку
платника податків, зменшити суму нарахувань станом  на  14.06.2004
року і збільшити суму переплати станом на 14.06.2004 року до  суми
4118, 95 грн.
     Рішенням   Господарського   суду   Луганської   області   від
28.07.2004 року позов задоволено: зобов'язано Стаханівську ОДПI  в
Луганській  області  внести  зміни  в  облікову  картку   платника
податків  ТОВ  "Iгросервіс-Л"  за  платежем  -  плата  за  торгові
патенти, зменшити суму донарахувань  станом  на  14.06.2004  р.  і
збільшити суму переплати станом на 14.06.2004 р. до суми 17 034,96
грн.; зобов'язано Стаханівську ОДПI в Луганській області  в  особі
Кіровського відділення внести зміни  в  облікову  картку  платника
податків, зменшити суму нарахувань станом  на  14.06.2004  року  і
збільшити суму переплати станом на 14.06.2004 року до  суми  4118,
95 грн.
     Постановою Луганського апеляційного господарського  суду  від
04.10.2004 року рішення Господарського суду Луганської області від
28.07.2004 року залишено без змін.
     Вищий господарський суд України ухвалою від  26.01.2005  року
вищезгадані рішення по справі скасовані, та направлено  справу  на
новий розгляд до суду першої інстанції.
     14.06.2005 року позивачем уточнено позовні вимоги, в яких він
просив:
     - зобов'язати  Стаханівську  ОДПI  внести  зміни   в   картку
особового рахунку позивача шляхом зменшення сум нарахувань за I-IV
квартали 2004 року і I кварталі 2005 року в розмірі 10 433,56 грн.
     - зобов'язати   Стаханівську   ОДПI   в   особі   Кіровського
відділення внести зміни в картку особового рахунку позивача шляхом
зменшення сум нарахувань за I-IV квартали 2004 року і  I  кварталі
2005 року в розмірі 3 549, 52 грн.
     - зобов'язати  Стаханівську   ОДПI   повернути   позивачу   з
місцевого бюджету безпідставно сплачену суму за торгові патенти за
I-IV квартали 2004 року і I квартал 2005 року в сумі  10  433,  56
грн.
     - зобов'язати   Стаханівську   ОДПI   в   особі   Кіровського
відділення повернути позивачу  з  місцевого  бюджету  безпідставно
сплачену суму за торгові патенти за I-IV квартали 2004  року  і  I
квартал 2005 року в розмірі 3 549,52 грн.
     Стаханівська ОДПI, заперечуючи проти  позову,  посилалась  на
невідповідність вимог позивача чинному законодавству.
     ВДК у м. Стаханові в  запереченні  на  позов  посилається  на
відсутність вини у порушенні будь-яких прав позивача.
     Господарський суд Луганської області 14.06.2005 року  прийняв
рішення про відмову в задоволенні позову.
     Постановою Луганського апеляційного господарського  суду  від
01.08.2005 року рішення суду першої інстанції від 14.06.2005  року
залишено без змін.
     Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим,
що заявлена  позивачем  вимога  за  своїм  змістом  не  відповідає
матеріально-правовому способу захисту, визначеного законом.
     Не погоджуючись з  рішенням  Господарського  суду  Луганської
області від 14.06.2005 року та постановою Луганського апеляційного
господарського суду від 01.08.2005 року, позивач  подав  касаційну
скаргу, в якій просить скасувати згадані рішення та прийняти нове,
яким зобов'язати Стаханівську ОДПI повернути позивачу з  місцевого
бюджету безпідставно сплачену  суму  за  торгові  патенти  за  1-4
квартали 2004 року та 1 квартал 2005 року в сумі 10  433,56  грн.;
зобов'язати  Стаханівську  ОДПI  в  особі  Кіровського  відділення
повернути позивачу з місцевого бюджету безпідставно сплачену  суму
за торгові патенти за 1-4 квартали 2004 року  та  1  квартал  2005
року в сумі 3 549,52 грн., посилаючись на порушення  вищезгаданими
судами норм матеріального та процесуального права, а  саме  ч.  4.
ст. 22, ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , пп. 15.3.1 п. 15.3 ст.  15
ЗУ "Про порядок погашення  зобов'язань  платників  податків  перед
бюджетами та державними цільовими фондами".
     В судове засідання представники сторін не з'явились, хоч  про
час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.  Про
причини неявки суд не повідомили.
     Перевіривши  правильність  застосування   судами   попередніх
інстанцій норм матеріального та  процесуального  права,  юридичної
оцінки обставин справи, колегія  суддів  Вищого  адміністративного
суду України приходить до висновку, що касаційна  скарга  підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
     Рішеннями судів попередніх інстанцій встановлено, що  позивач
придбав торгові патенти на здійснення операцій в  сфері  грального
бізнесу на території м. Кіровська та м. Стаханова, тому відповідно
обліковується  плата  за  дані  патенти  в  Кіровському  відділені
Стаханівської ОДПI та Стаханівській ОДПI.
     На особовому рахунку  по  Кіровському  відділенню  станом  на
01.01.2004  року  у  позивача  було  7  торгових  патентів,  а  по
Стаханівському відділенню - 20.
     Спір між сторонами  по  справі  виник  у  зв'язку  із  зміною
законодавства щодо розміру плати за патент  з  01.01.2004  року  і
01.01.2005 року і порядку застосування цього законодавства.
     Статтею 57 Закону України "Про Державний  бюджет  України  на
2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
         від 27.11.2003 р. №1344-IV встановлено, що у
2004 році  збільшується  вартість  торгового  патенту  на  надання
послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені ч. 3  ст.  5  Закону
України "Про патентування деяких  видів  діяльності"  ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
        
стосовно вартості  торгового  патенту  на  здійснення  операцій  з
надання послуг у сфері грального  бізнесу  цифри  "1400"  замінити
цифрами "2800". Даний Закон вступив в дію з 01.01.2004 року.
     Статтею 47 Закону України "Про Державний  бюджет  України  на
2005 рік" ( 2285-15 ) (2285-15)
         встановлено, що  у  2005  році  збільшується
вартість торгового  патенту  на  здійснення  діяльності  з  обміну
готівкових валютних цінностей, надання послуг  у  сфері  грального
бізнесу. Встановлені ч. 3 ст.  Закону  України  "Про  патентування
деяких видів  підприємницької  діяльності"  ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
          стосовно
вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг
у сфері грального бізнесу цифри "1400"  замінено  цифрами  "4200".
Цей Закон набрав чинності з 01.01.2005 року.
     Наведені норми законів не визнані неконституційними.
     Відповідно  до  ст.  75  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
Верховна Рада  України  є  єдиним  органом  законодавчої  влади  в
Україні.
     Суди при ухваленні рішень про відмову  в  задоволенні  позову
виходили з того, що ТОВ  "Iгросервіс-Л"  заявило  вимоги,  які  не
відповідають за своїм  змістом  матеріально  -  правовому  способу
захисту,  визначеного  законом,  оскільки  наявність  переплати  з
конкретного   податку   визначається   згідно    документів,    що
підтверджують розмір податкового зобов'язання і внесену  плату,  і
спори щодо переплати податку вирішуються відповідно до пп.  15.3.1
п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок  погашення  зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
          від  21.12.2000  р.  №2181-III.  При  цьому
повернення  коштів  відбувається  безпосередньо   з   відповідного
бюджету, а не  шляхом  зобов'язанням  податкового  органу  вчиняти
певні дії.
     Вищий адміністративний суд України, не погоджується  з  таким
висновком судів, оскільки в позовних  вимогах  ТОВ  "Iгросервіс-Л"
зазначає  повернення  коштів,  які  відповідно  до  Господарського
процесуального  кодексу   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,   на   той   час,
відносилися до юрисдикції господарських судів.
     Суд касаційної інстанції наголошує, що  при  новому  розгляді
справи судам слід виходити з наступного.
     Закон України  "Про  систему  оподаткування"  ( 1251-12 ) (1251-12)
          та
Бюджетний кодекс України ( 2542-14 ) (2542-14)
         в спірних  правовідносинах  є
загальними, тому перевагу потрібно надати спеціальним  Законам,  а
саме Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
         та законам про державний  бюджет  України
на 2004 та 2005 роки.
     Відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про патентування
деяких    видів    підприємницької    діяльності"    ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
        ,
патентуванню  підлягають   операції  з  надання  послуг  у   сфері
грального бізнесу,  які  здійснюються  суб'єктами  підприємницької
діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.
     Вартість торгового патенту на здійснення операцій  з  надання
послуг у сфері  грального  бізнесу  встановлюється  у  фіксованому
розмірі (за рік) і, зокрема, для використання грального автомата з
грошовим або майновим виграшем становила у 2003 році 1400 грн. (ч.
3 ст. 5 цього Закону).
     Оплата вартості торгового патенту на  здійснення  операцій  з
надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться  щоквартально
до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
     Судами  попередніх  інстанцій  встановлено,  що  позивач   не
сплачував вартість патентів за весь строк  їх  дії,  а  тільки  за
перший квартал відповідно 2004 та 2005 років.
     Судами по даній справі також встановлено, що позивачем до  15
грудня 2003 року була проведена оплата торгових патентів за перший
квартал 2004 року та перший квартал 2005 року із  розрахунку  (350
грн. та 1050 грн. за один торговий патент  в  квартал),  однак  на
вимогу податкової інспекції в січні 2004 та в січні 2005 років він
додатково сплатив плату, виходячи із ставки, встановленої на  2004
та 2005 роки.
     Плата  за  торговий  патент  на  деякі  види  підприємницької
діяльності згідно з п. 19 ч. 1 ст. 19 "Про систему  оподаткування"
належить до  загальнодержавних  податків  і  зборів  (обов'язкових
платежів).
     Відповідно до ч. 3 ст. 9 даного  Закону  обов'язок  юридичної
особи  щодо  сплати  податків  і  зборів  (обов'язкових  платежів)
припиняється із сплатою податку,  збору  (обов'язкового  платежу),
або його  скасуванням,  або  списанням  податкової  заборгованості
відповідно до ЗУ "Про відновлення платоспроможності  боржника  або
визнання його банкрутом".
     Отже, зі сплатою позивачем до 15 грудня 2003 року  та  до  15
грудня 2004 року вартості торгових патентів за 1-ий  квартал  2004
року та 1-ий квартал 2005 року, у розмірі встановленому чинним  на
той момент законодавством, його обов'язок по сплаті даного платежу
було припинено, і подальше донарахування податковим органом сум до
сплати за вказаним платежем було безпідставним.
     Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
          підставою
для  скасування  судових  рішень  судів  першої   та   апеляційної
інстанцій  і  направлення  справи  на  новий  судовий  розгляд   є
порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели
або могли призвести до неправильного вирішення справи і не  можуть
бути усунені судом касаційної інстанції.
     З огляду на неповне встановлення у справі обставин, які мають
істотне  значення  для  вирішення  спору,  що  з  врахуванням  меж
повноважень, визначених ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  не  може
бути усунено судом касаційної  інстанції,  постановлені  у  справі
судові рішення відповідно  до  ст.  227  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
підлягають скасуванню з направленням справи на  новий  розгляд  до
суду першої інстанції.
     Під час нового розгляду справи  суду  першої  інстанції  слід
взяти  до  уваги  викладене  в  цій  ухвалі,  всебічно.  повно   й
об'єктивно  встановити  обставини  справи  та  в  залежності   від
встановленого і у відповідності з чинним  законодавством  вирішити
спір.
     Керуючись  ст.ст.   220,   223,   227,   230,   231   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд -
                             УХВАЛИВ:
     Касаційну  скаргу  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Iгросервіс-Л"  задовольнити частково.
     Постанову Луганського апеляційного  господарського  суду  від
01.08.2005 року та рішення Господарського суду Луганської  області
від 14.06.2005 року скасувати.
     Справу №8/103пн (1/343пн) направити на новий розгляд до  суду
першої інстанції.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та  в  порядку,
передбачених   статтями    236-238    Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Головуючий
                              підпис
     Голубєва Г.К.
     Судді
                              підпис
     Карась О.В.
 
                              підпис
     Нечитайло О.М.
 
                              підпис
     Рибченко А.О.
 
                              підпис
     Федоров М.О.
     З оригіналом згідно
     Суддя    Голубєва Г.К.