ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Харченка В.В., суддів - Васильченко Н.В.,
Гончар Л.Я, Кравченко О.О, Матолича С.В., розглянувши у
попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луганського
обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів на
постанову Господарського суду Луганської області від 19 травня
2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду
від 23 червня 2006 року у справі за позовом Луганського обласного
відділення фонду соціального захисту інвалідів до
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
"Надія" про стягнення, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Господарського суду Луганської області від 19
травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Луганського
апеляційного господарського суду від 23 червня 2006 року було
відмовлено у задоволенні позовних вимог Луганського обласного
відділення фонду соціального захисту інвалідів до
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
"Надія" про стягнення було відмовлено.
Зазначені рішення вмотивовано пропуском строку, встановленого
статтею 250 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
для
стягнення штрафних санкцій.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Луганське
обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулося
з касаційною скаргою, у якій просить постанову Господарського
суду Луганської області від 19 травня 2006 року та ухвалу
Луганського апеляційного господарського суду від 23 червня 2006
року скасувати та прийняти рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга обгрунтовується порушенням судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема
посиланнями на те, що норми Господарського кодексу ( 436-15 ) (436-15)
не
мають застосовуватися до стягнення штрафних санкцій за порушення
вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів
в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
З моменту вступу в силу Закону України "Про внесення змін до
Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в
Україні" ( 2606-14 ) (2606-14)
від 5 липня 2001 року № 2606-III було
здійснено визначення відрахувань до Фонду соціального захисту
інвалідів за нестворені робочі місця у якості штрафних санкцій.
Штрафні санкції, передбачені статтею 20 Закону, є видом
адміністративно-господарських санкцій, правовий режим яких
визначено у статтях 238 - 250 Господарського кодексу ( 436-15 ) (436-15)
України.
Згідно до ст. 250 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено, що
адміністративні господарські санкції можуть бути застосовані до
суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення
порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим
суб'єктом законодавчо встановлених правил здійснення господарської
діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів
в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
не встановлено будь-яких строків для
застосування фінансових санкцій, тому в даному випадку слід
виходити з вимог ст. 250 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
при розгляді справи допущено неправильне застосування норм
матеріального чи порушення норм процесуального права, які
передбачені ст.ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
як підстави для
зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без
розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної
інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та
процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана
вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують,
підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні
відсутні.
Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Луганського обласного відділення фонду
соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а
постанову Господарського суду Луганської області від 19 травня
2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду
від 23 червня 2006 року - без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її оголошення, і
оскарженню не підлягає, крім, як з підстав, у порядку та у строки,
передбачені ст.ст.237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий /підпис/ В.В.Харченко
Судді /підпис/ С.В. Матолич
/підпис/ К.Г.Леонтович
/підпис/ Н.В. Васильченко
/підпис/ О.О.Кравченко
З оригіналом вірно
суддя Н.В.Васильченко