ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: Бутенка В.I.,
суддів: Сороки М.О.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
Штульмана I.В.,
при секретарі Пархоменко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову апеляційного
суду Сумської області від 21 листопада 2005 року за скаргою
ОСОБА_1на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в
Ковпаківському районі м. Суми (далі - УПФ),
встановила:
У листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із
вищевказаною скаргою, мотивуючи її тим, що УПФ з 01.09.2004 року
незаконно здійснило зниження виплати розміру пенсії із 763 грн.
до 680 грн. Вважав зазначені дії неправомірними та просив суд
зобов'язати відповідача повернути йому незаконно утримані 510 грн.
65 коп.
Рішенням Ковпаківського районного суду від 27 липня 2005 року
скаргу задоволено частково. Визнано дії УПФ неправомірними та
зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до
вимог ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
та виплачувати ОСОБА_1пенсію з
01.01.2004 року. В задоволенні скарг щодо повернення незаконно
утриманих 510 грн. 65 коп. відмовлено.
Постановою апеляційного суду Полтавської області від 21
листопада 2005 року рішення суду першої інстанції в частині
задоволення скарги про визнання неправомірними дій УПФ щодо
перерахунок пенсії відмовлено. В іншій часині рішення залишено без
змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами
норм матеріального і процесуального права, просить судове рішення
апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції
залишити без змін.
У запереченні на касаційну скаргу УПФ, посилаючись на
законність судового рішення апеляційної інстанції, просить
залишити їх без змін.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що з 1993 року ОСОБА_1 на підставі ст. 53
Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
було
призначено пенсію за вислугу років як члену екіпажу льотних суден
цивільної авіації. З 01.01.2004 року він отримував пенсію в
розмірі 763грн., а з 01.09.2004 р. відповідачем було зменшено її
розмір до 680грн.
Частково задовольняючи скаргу, суд виходив з того, що
відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
перерахунок пенсій за
віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу
років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється
за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий
стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться
на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам
законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів,
одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій,
призначених до набрання чинності цим Законом, враховується
заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за
документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором
пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений
абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому,
заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається
відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із
застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у
галузях економіки України, за 2002 рік. Тому УПФ при призначенні
пенсії скаржнику повинно було здійснювати розрахунки відповідно до
встановленого виду пенсії - або за вислугу років, або за віком.
Суд прийшов до висновку що відповідач допустив помилку при
застосуванні єдиних уніфікованих програм автоматизованої системи
обробки документів з призначення і виплати ОСОБА_1 пенсії за
вислугу років через пенсію за віком.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної
інстанції виходив з того, що зменшення розміру пенсії скаржника
відбулося внаслідок то, що при її перерахунку з 01.01.2004 р.
неправильно було встановлено трудовий стаж, а саме - до
спеціального стажу по нальоту годин помилково надано 15 років
загального стажу, тоді як слід було брати до розрахунку пенсії
лише стаж по нальоту годин.
Висновок суду апеляційної інстанції про те, що УПФ
обгрунтовано виправило допущену помилку, привівши розмір належної
ОСОБА_1 пенсії до законодавчо обгрунтованого, відповідає фактичним
обставинам справи і доводи касаційної скарги його не спростовують.
З врахуванням того, що суд апеляційної інстанції не допустив
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судового рішення, відповідно до статті 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
це рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а
постанову апеляційного суду Сумської області від 21 листопада 2005
року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судові рішення Вищого адміністративного суду України, які
ухвалені в порядку касаційного провадження, можуть бути оскаржені
лише за винятковими обставинами - з мотивів неоднакового
застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї
самої норми права; визнання судових рішень міжнародною судовою
установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують
міжнародні зобов'язання України - протягом одного місяця з дня
відкриття таких обставин шляхом подачі скарги безпосередньо до
Верховного Суду України.
Судді: (підписи)
з оригіналом згідно
суддя: