ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Штульмана I.В., Лиски Т.О., Сороки
М.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу
судді апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2004 року у справі
за позовною заявою ОСОБА_1 до судді апеляційного суду м. Києва про
відшкодування шкоди у розмірі 10 000 гривень, -
встановила:
У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною
заявою, в якій просив відшкодувати йому шкоду, заподіяну
неправомірними діями судді апеляційного суду м. Києва, що полягає
у створенні перешкод у витребуванні шкоди від судді Верховного
Суду України Балюка М.I.
Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2004
року у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено з тих підстав,
що вона не підлягає розглядові у судах.
Не погоджуючись із ухваленим по справі судовим рішенням,
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою
в порядку визначеному ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року, в якій,
посилаючись на порушення норм процесуального права, просив вказане
судове рішення змінити та вирішити позовну заяву по суті.
Ухвалою Верховного Суду України від 24.05.2006 р. на підставі
п.п. 7, 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
касаційну скаргу
зі справою було передано до Вищого адміністративного суду України
для вирішення в порядку касаційного провадження.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1, суд касаційної інстанції
відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо
відсутні підстави для скасування судового рішення.
Так, судом було встановлено, що заявник фактично не
погоджується з ухвалами судді апеляційного суду м. Києва винесених
по цивільній справі
№2-339/03 і оскарження яких передбачено процесуальним
законодавством України.
У відповідності з роз'ясненнями викладеними в п. 1 постанови
Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами
справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів
державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних,
посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які
порушують права та свободи громадян" №13 ( v0013700-97 ) (v0013700-97)
від
03.12.1997 р., не можуть оскаржуватися до суду в порядку,
передбаченому гл. 31-А ЦПК, рішення, дії чи бездіяльність
службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, суду,
прокуратури, органів, уповноважених розглядати справи про
адміністративні правопорушення, щодо яких
кримінально-процесуальним, цивільним процесуальним законодавством,
законодавством про адміністративні правопорушення встановлено
інший порядок судового оскарження.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржувались дії суду, пов'язані зі
здійсненням правосуддя, то відмовляючи в прийнятті його заяви
апеляційний суд діяв згідно чинного на момент звернення
законодавства.
Зазначений висновок підтверджується роз'ясненнями наданими
Конституційним Судом України в своєму рішенні від 23 травня 2001
року
N 6-рп/2001 пунктом 4.2 якого визначено, що відповідно до
частини першої статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні
правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина
перша статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
). Виключно
законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок
здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним
законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які
стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення
і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд
справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та
прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і
можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до
процесуального законодавства України. Позасудовий порядок
оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення
правосуддя, неможливий
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм процесуального
права та відсутні передбачені
ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстави для його
обов'язкового скасування.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224,
230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу
судді апеляційного суду м. Києва від 07 квітня 2004 року -
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя