ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Харченка В.В., суддів - Васильченко Н.В.,
Гончар Л.Я, Кравченко О.О, Матолича С.В., при секретарі _____
за участі представників
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
закритого акціонерного товариства "Морбуд" на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 липня
2006 року у справі за позовом Севастопольського міського
відділення Фонду соціального захисту інвалідів до закритого
акціонерного товариства "Морбуд" про стягнення, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Господарського суду міста Севастополя від 20
червня 2006 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог
Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту
інвалідів до закритого акціонерного товариства "Морбуд" про
стягнення.
Зазначена постанова вмотивована пропуском позивачем строку,
встановленого статтею 250 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
для стягнення штрафних санкцій. .
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 20 липня 2006 року вищезазначене рішення суду першої інстанції
скасоване та прийнято рішення про задоволення позовних вимог.
Вказане судове рішення обгрунтоване ст. ст. 19, 20 Закону
України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
( 875-12 ) (875-12)
, п. п. 4, 11 Порядку сплати підприємствами
(об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до
відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку
та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету
Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1767 ( 1767-2001-п ) (1767-2001-п)
.
Суд апеляційної інстанції послався на те, що до правовідносин
зі стягнення штрафних санкцій за порушення вимог Закону України
"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
( 875-12 ) (875-12)
, у даному випадку, не можуть застосовуватися норми
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, оскільки вимоги
заявлено про стягнення санкцій за 2003 рік, тобто до вступу в дію
зазначеного кодексу.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної
інстанції ЗАТ "Морбуд" звернулося з касаційною скаргою, у якій
просить постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 20 липня 2006 року скасувати, залишивши в силі постанову
Господарського суду міста Севастополя від 20 червня 2006 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Пунктом 4 ст. 19 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що органи державної влади і посадові особи,
уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за
господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок
здійснення контролю і нагляду визначаються законами.
Види адміністративно-господарських санкцій передбачені ст.239
ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, а саме органи державної влади та органи
місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у
порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів
господарювання такі адміністративно-господарські санкції:
вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф;
стягнення зборів (обов'язкових платежів); зупинення операцій за
рахунками суб'єктів господарювання; застосування антидемпінгових
заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування
індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії
(патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів
господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на
здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської
діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта
господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація
суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські
санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Пунктом 5 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що положення
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
щодо відповідальності за
порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за
порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці
порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними
положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських
зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором,
укладеним до зазначеного в пункті 1 цього розділу строку.
Положення Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
щодо
відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому цього
пункту, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями
цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських
відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують
відповідальність за вказані порушення.
Статтею 250 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
встановлені строки
застосування адміністративно-господарських санкцій. Зокрема
зазначеною статтею встановлено, що
адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до
суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення
порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим
суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення
господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Тобто, зазначеною статтею Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
пом'якшено відповідальність суб'єктів господарювання за
порушення нормативу створення робочих місць шляхом обмеження
терміну, на протязі якого може бути нараховано штраф.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції
повно та всебічно досліджені наявні матеріали справи, вірно дана
юридична оцінка фактичним обставинам справи, до спірних
правовідносин вірно застосовані норми матеріального права.
При прийнятті рішення судом першої інстанції порушень норм
процесуального права, які призвели або могли б призвести до
неправильного вирішення справи не вбачається.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції скасував
рішення у справі, не маючи для того законних підстав, визначених
статтею 202- Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
. Тому оскаржена постанова Львівського апеляційного
господарського суду від 27 липня - 2 серпня 2005 року відповідно
до ст. 226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підлягає скасуванню, а
скасоване нею рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 221, 223, 226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Морбуд"
задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 20 липня 2006 року скасувати, постанову Господарського суду
міста Севастополя від 20 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 січня
2007 року, якою було зупинено виконання постанови
Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 липня
2006 року - скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, і
оскарженню не підлягає, крім, як з підстав, у порядку та у строки,
передбачені ст.ст.237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.