ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі :
Суддів: Бутенка В. I.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Мироненка О. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони
України, третя особа - 19 фінансовий відділ Міністерства оборони
України про визнання неправомірним рішення державного органу
управління та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою
ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від
18 квітня 2006 року та ухвалу ОСОБА_1 суду м. Києва від 27 червня
2006 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18
квітня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою ОСОБА_1 суду м. Києва від 27 червня 2006 року
апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а постанова
Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2006 року -
без змін.
У касаційній скарзі на постанову Шевченківського районного
суду м. Києва від 18 квітня 2006 року та ухвалу ОСОБА_1 суду м.
Києва від 27 червня 2006 року ОСОБА_1 ставить питання про
скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням
норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового
рішення про задоволення позову.
В обгрунтування доводів касаційної скарги позивач вказує на
те, що виплата грошової допомоги відповідно до ст. 46-1 Закону
України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
не може застосовуватись при
нарахуванні цього виду виплат, оскільки йому не призначалася
пенсія як військовослужбовцю згідно з Законом України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
. У той же час на нього розповсюджуються правові та
соціальні гарантії, які передбачені законодавством України для
працівників прокуратури.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної
інстанцій правомірно виходили з того, що ОСОБА_1 ставив питання
про стягнення грошової допомоги при звільненні, а не про
нарахування пенсії певного розміру, і тому обгрунтовано не взяли
до уваги посилання позивача на ст. 50-1 Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
.
Суди дійшли вірного висновку, що оскільки нарахування і
виплата грошового забезпечення військовослужбовців військових
прокуратур відносяться до кола питань, що стосуються забезпечення
цих осіб, ст. 46-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
є
спеціальною нормою, яка повинна застосовуватись при визначенні
розміру грошової допомоги при звільненні позивача.
За таких обставин, порушень вимог законодавства при
нарахуванні ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні з військової
служби за нормами, передбаченими для військовослужбовців Збройних
Сил України, а саме ст. 15 Закону України "Про соціальний і
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"
( 2011-12 ) (2011-12)
в розмірі 50 відсотків місячного грошового
забезпечення за кожний повний календарний рік військової служби не
вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення
ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права,
правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної
скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня
2006 року та ухвалу ОСОБА_1 суду м. Києва від 27 червня 2006
року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених
ст.. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді :
(підпис) В. I. Бутенко
(підпис) Т. О. Лиска
(підпис) О. I. Панченко
(підпис) М. О. Сорока
(підпис) О. В. Мироненко
З оригіналом згідно суддя Т. О. Лиска