ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Дашківській О.Є.,
за участю представника відповідача Волинчук О.В.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на
рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03.12.2003р. та
ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 24.03.2004р. по
справі за позовом ОСОБА_1 до управління з питань надзвичайних
ситуацій та у справах захисту населення від наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС Житомирської обласної державної адміністрації
та управління праці та соціального захисту населення виконавчого
комітету Богунської районної ради м. Житомира про стягнення
недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідно
до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ) (796-12)
за період з 1999 по 2002 роки, -
встановила:
У жовтні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного
суду м. Житомира з позовом до управління з питань надзвичайних
ситуацій та у справах захисту населення від наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС Житомирської обласної державної адміністрації
та управління праці та соціального захисту населення виконавчого
комітету Богунської районної ради м. Житомира про стягнення
недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідно
до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
( 796-12 ) (796-12)
за період з 1999 по 2002роки.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від
03.12.2003р. у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від
24.03.2004р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без
задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від
03.12.2003р. - без змін.
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить рішення
Богунського районного суду м. Житомира від 03.12.2003р. та ухвалу
апеляційного суду Житомирської області від 24.03.2004р. скасувати
та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що
позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС другої категорії. З 2001 року перебуває на обліку в управлінні
праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.
Житомира. На момент звернення до суду управлінням праці та
соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира
було виплачено позивачу щорічну грошову допомогу на оздоровлення
за 1999р. та 2000р. в розмірі 26, 7грн. за кожен рік, відповідно
до постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати
особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
26.07.1996р. № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
. Заборгованість за 2001р. та
2002р. була виплачена позивачу після винесення рішення суду першої
інстанції в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів
України від 26.07.1996р. № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
. Оскільки розмір
щорічної грошової допомоги на оздоровлення, встановлений
постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836
( 836-96-п ) (836-96-п)
суперечить вимогам частини 4 статті 48 Закону України
"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
ОСОБА_1 звернувся
до суду.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону України
"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
щорічна допомога
на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується в розмірі п'яти
мінімальних заробітних плат.
Частиною 5 статті 48 вищенаведеного Закону щорічна допомога
на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання
органами соціального захисту населення.
Згідно частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір
мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до Закону України "Про встановлення величини
вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної
плати на 1999 рік" ( 366-14 ) (366-14)
, Закону України "Про встановлення
розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік" ( 1766-14 ) (1766-14)
,
Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної
плати на 2002 рік" ( 2896-14 ) (2896-14)
та Закону України "Про встановлення
розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік" ( 372-15 ) (372-15)
розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.1999р. по 01.04.2000р.
становив 74грн. на місяць, з -01.04.2000р. по 01.07.2000р. -
90грн., з 01.07.2000р. по 01.01.2002 року становив 118 грн., з 1
січня 2002 року - 140грн., з 1 липня 2002 року - 165 грн., з січня
2003 року - 185 грн., а з 1 грудня 2003 року - 237 грн. на місяць.
Зі змісту вимог законів України про встановлення розмірів
мінімальних заробітних плат на 1999, 2000, 2002 та 2003 роки не
вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування
розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми
статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
.
Слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році постановою
Кабінету Міністрів України № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
розмір щорічної
допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і
не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в
наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи
із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними
нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню
підлягає саме стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, Закон України "Про встановлення величини
вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної
плати на 1999 рік" ( 366-14 ) (366-14)
, Закон України "Про встановлення
розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік" ( 1766-14 ) (1766-14)
,
Закон України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної
плати на 2002 рік" ( 2896-14 ) (2896-14)
та Закон України "Про встановлення
розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік" ( 372-15 ) (372-15)
, а не
Постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати
особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від
26.07.1996р. № 836 ( 836-96-п ) (836-96-п)
.
За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону
України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, управління праці
та соціального захисту населення Богунської районної ради м.
Житомира повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на
оздоровлення за зазначений період, виходячи із суми мінімальної
заробітної плати на момент виплати.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Оскільки судами невірно застосовано норми матеріального права
та в судових рішеннях судів першої і апеляційної інстанції, та
протоколах судових засідань не міститься відомостей про періоди,
коли позивачу проводилася виплата щорічної допомоги на
оздоровлення за 1999, 2000, 2001 роки, що унеможливлює розрахунок
судом касаційної інстанції заборгованості, яка склалася між
управління праці та соціального захисту населення Богунської
районної ради м. Житомира та ОСОБА_1, справа підлягає направленню
на новий судовий розгляд.
Таким чином касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення
судів першої та апеляційної інстанції скасуванню, а справа
направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від
03.12.2003р. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від
24.03.2004р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС Житомирської обласної державної
адміністрації та управління праці та соціального захисту населення
виконавчого комітету Богунської районної ради м. Житомира про
стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення
відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
за період з 1999 по 2002 роки - скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до Богунського
районного суду м. Житомира.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга