ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі :
Головуючого - судді Бутенка В. I.,
Суддів : Лиски Т. О.,
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Штульмана I. В.,
При секретарі Пархоменко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи ОСОБА_1до Тисменської міжрайонної державної податкової
інспекції в Iвано-Франківській області про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення, за касаційною скаргою
Тисменської міжрайонної державної податкової інспекції в
Iвано-Франківській області на рішення Господарського суду
Iвано-Франківської області від 19 листопада 2004 року та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 15-22 лютого 2005
року у справі, -
В С Т А Н О В И Л А :
В листопаді 2004 року СПД-ФО ОСОБА_1 звернувся до
Господарського суду Iвано-Франківської області з позовом до
Державної податкової інспекції у Тисменському районі
(правонаступником якої є Тисменська МДПI) про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення від 25. 06. 2004 р. № НОМЕР_1 про
стягнення штрафних санкцій в сумі 1700 грн. за порушення вимог
Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Рішенням Господарського суду Iвано-Франківської області від
19 листопада 2004 року позов СПД-ФО ОСОБА_1 задоволено. Визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення Тисменської МДПI від 25.
06. 2004 р. № НОМЕР_1.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
15-22 лютого 2005 року апеляційна скарга Тисменської МДПI
залишена без задоволення.
В касаційній скарзі на рішення Господарського суду
Iвано-Франківської області від 19 листопада 2004 року та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 15-22 лютого 2005
року Тисменська МДПI ставить питання про скасування судових рішень
в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову у
задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суди першої та апеляційної інстанції повно встановили
обставини справи і надали належну правову оцінку зібраним по
справі доказам. Так, судами встановлено, що за результатами
проведеної ДПА у Iвано-Франківській області перевірки щодо
контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового
та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності -
кафе "IНФОРМАЦIЯ_1", що належить СПД-ФО ОСОБА_1 складено акт від
12. 06. 2004 р. № НОМЕР_2.
Перевіркою встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними
напоями здійснювалась без наявності засвідченого постачальником
сертифіката відповідності або сертифіката про визнання.
На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято
податкове повідомлення-рішення від 25. 06. 2004 р. № НОМЕР_1 про
стягнення штрафних санкцій в сумі 1700 грн. відповідно до Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Судами вірно зазначено, що перевіряючими належним чином не
встановлені склад правопорушення та обставини, за яких позивач
повинен нести відповідальність за порушення Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано належним
чином засвідчені сертифікати відповідності на горілку "Мягков",
вина виноградні 8-ми найменувань, вермут "Мартіні" (а.с. 13-14),
які були відсутні лише за місцем реалізації продукції.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли обгрунтованого
висновку про задоволення позову та суд апеляційної інстанції
вірно зазначив, що визначення в спірному податковому
повідомленні-рішенні застосованих до позивача штрафних санкцій як
податкового зобов'язання суперечить Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
є спеціальним законом з питань оподаткування, який
встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних
осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і
зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та
штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків
контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері
зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження
дій органів стягнення.
Статтею 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
прямо передбачено, що штрафні санкції за цим
законом застосовуються за порушення норм податкового
законодавства.
Спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам
ст. ст. 1, 4, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст. ст. 14, 15 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, оскільки спірні штрафні санкції не є
податком або іншим обов'язковим збором, а запроваджений цими
законами порядок визначення та стягнення податкових платежів, що
включає в себе встановлення правових наслідків при несвоєчасному
їх погашенні, не може поширюватись на спірні правовідносини.
Отже, при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної
інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених
обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин
сторін норми матеріального і процесуального права.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій належним чином
мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам
процесуального закону.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
За таких обставин, оскільки суди першої та апеляційної
інстанцій не допустили порушень норм матеріального та
процесуального права при ухваленні рішень та вчиненні
процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без
задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Тисменської міжрайонної державної податкової
інспекції в Iвано-Франківській області у справі залишити без
задоволення, а рішення Господарського суду Iвано-Франківської
області від 19 листопада 2004 року та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 15-22 лютого 2005 року - без
змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених
ст. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді :
(підпис) В. I. Бутенко
(підпис) Т. О. Лиска
(підпис) О. I. Панченко
(підпис) М. О. Сорока
(підпис) I. В. Штульман
З оригіналом згідно суддя Т. О. Лиска