ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі :
Головуючого - судді Бутенка В. I.,
Суддів : Лиски Т. О.,
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Штульмана I. В.,
При секретарі Пархоменко О. В.,
З участю представника Центрального конструкторського бюро
"Iзумруд" Цомая Ю. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в
Комсомольському районі м. Херсона до Центрального
конструкторського бюро "Iзумруд", третя особа - Управління
Пенсійного фонду України у Суворівському районі м. Херсона про
стягнення суми, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду
України в Комсомольському районі м. Херсона на рішення
Господарського суду Херсонської області від 13 березня 2006 року
та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31
травня 2006 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
УПФ в Комсомольському районі м. Херсона звернулося до
Господарського суду Херсонської області з позовом до ЦКБ
"Iзумруд", в якому просило відшкодувати за рахунок відповідача
119750,67 грн. фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, що
складають різницю між сумою пенсій, призначених згідно з Законом
України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
та
сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за
період з 2000 р. по 2005 р. включно.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13
березня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
31 травня 2006 року апеляційна скарга УПФ в Комсомольському районі
м. Херсона залишена без задоволення. Рішення Господарського суду
Херсонської області від 13 березня 2006 року змінено щодо
застосування норм процесуального права, а саме виключено з
мотивувальної частини рішення суду посилання на ст. ст. 33, 49,
82-85 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. В
іншій частині рішення Господарського суду Херсонської області від
13 березня 2006 року залишено без змін.
В касаційній скарзі на рішення Господарського суду
Херсонської області від 13 березня 2006 року та постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 31 травня 2006
року УПФ в Комсомольському районі м. Херсона ставить питання про
скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням
норм процесуального права та залишення позовної заяви без
розгляду.
В обгрунтування доводів касаційної скарги позивач посилається
на те, що під час розгляду справи судом не було проведено всебічне
дослідження матеріалів справи, і позивача було позбавлено права на
повторне звернення до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З 01 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, призначення
якого полягає у визначенні повноважень адміністративних судів щодо
розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до
адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного
судочинства.
Однак даний адміністративний позов був розглянутий судом
першої інстанції за правилами Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
після набрання чинності Кодексом
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення
Господарського суду Херсонської області, дійшов висновку, що судом
першої інстанції було допущено порушення норм процесуального
права, а саме спір вирішено за нормами Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Суд апеляційної
інстанції відзначив, що застосування Господарським судом
Херсонської області Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
замість Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
не призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на
наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
апеляційні
адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих
адміністративних судів (місцевих загальних судів як
адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які
знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в
апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.
Проте, суд апеляційної інстанції переглянув за правилами
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення
суду першої інстанції, яке прийняте в порядку господарського
судочинства, чим порушив норми процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставою для скасування судових рішень судів
першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на
новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи
процесуального права, які призвели або могли призвести до
неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції.
За таких обставин, оскільки суд апеляційної інстанції
допустив порушення норм процесуального права при постановленні
ухвали, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а
справа - поверненню до суду апеляційної інстанції на новий
апеляційний розгляд.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Комсомольському районі м. Херсона задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
31 травня 2006 року скасувати, а справу повернути до Запорізького
апеляційного господарського суду на новий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених
ст. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді :
(підпис) В. I. Бутенко
(підпис) Т. О. Лиска
(підпис) О. I. Панченко
(підпис) М. О. Сорока
(підпис) I. В. Штульман
З оригіналом згідно суддя Т. О. Лиска