ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     15 березня 2007 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого    Співака В.I.
     суддів    Білуги С.В.
     Гаманка О.I.
     Загороднього А.Ф.
     Заїки М.М.
     при секретарі Міненко I. М.,
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні   касаційну
скаргу ОСОБА_1  на  постанову  Корольовського  районного  суду  м.
Житомира від 06 березня 2006  року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Житомирської області від 06 квітня 2006  року  у  справі  за  його
позовом до Житомирського  обласного  військового  комісаріату  про
перерахунок пенсії, -
 
                       в с т а н о в и л а:
     У лютому 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із  позовом  до
Житомирського обласного військового  комісаріату  про  перерахунок
пенсії.
     Постановою Корольовського районного суду м. Житомира  від  06
березня 2006 року, залишеною без змін  ухвалою  апеляційного  суду
Житомирської області від 06 квітня 2006 року, в задоволенні позову
відмовлено.
     На  зазначені  судові  рішення  надійшла   касаційна   скарга
ОСОБА_1, в якій ставиться питання  про  скасування  рішення  судів
першої  та  апеляційної  інстанцій,  посилаючись  на   неправильне
застосування судами норм матеріального права.
     Заслухавши доповідь судді-доповідача  та  перевіривши  судові
рішення у справі,  колегія  суддів  вважає,  що  касаційна  скарга
ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої  та
апеляційної   інстанцій   постановлені    з    додержанням    норм
матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і
не  дають  підстав,  які  передбачені  статтями  225-229   Кодексу
адміністративного судочинства України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          для  зміни  чи
скасування судових рішень.
     Закони   України,   Укази   Президента   України   та    інші
нормативно-правові акти, на  які  посилається  позивач,  вимагаючи
перерахунку пенсії, були прийняті та  набрали  законної  сили  вже
після його звільнення з військової служби, а тому їх дія на вимоги
позивача не поширюється.
     Суди обгрунтовано послались на  те,  що  Закон  України  "Про
внесення  змін  до  статті  43  Закону   України   "Про   пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького  і  рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
        ,
який набрав чинності з 01 січня 2005 року, не має зворотної сили і
тому вимоги про перерахунок  пенсії  з  врахуванням  запроваджених
після звільнення  зі  служби  нових  щомісячних  додаткових  видів
грошового забезпечення і премій  за  минулий  час  задоволенню  не
підлягають.
     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого
доказу.
     Керуючись статтями 215, 220-1, 223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
 
                         у х в а л и л а:
     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 06 березня
2006 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від  06
квітня 2006  року  у  справі  за  його  позовом  до  Житомирського
обласного військового комісаріату про  перерахунок  пенсії  -  без
змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  В.I. Співак
     Судді  С.В. Білуга
     О.I. Гаманко
     А.Ф. Загородній
     М.М. Заїка
     З оригіналом згідно  суддя     Гаманко О. I.