ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
іменем України
18 квітня 2007 року №К-2483/06 м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого-судді БутенкаВ.I.
суддів Лиски Т.О.
Панченка О.I.
Сороки М.О.
Штульмана I.В.
розглянувши у касаційній інстанції в письмовому провадженні
адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 в інтересах
неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 на неправомірну бездіяльність
Обухівської ОДНI (об'єднаної Державної податкової інспекції) у
Київській області, ДПА (Державної податкової адміністрації)
України за касаційними скаргами Обухівської ОДПI у Київській
області, ДПА України на рішення Миронівського районного суду
Київської області від 18 березня 2005 року та ухвалу апеляційного
суду Київської області від 14 червня 2005 року,-
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2005 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду в
інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі скаргою на неправомірну
бездіяльність Обухівської ОДПI у Київській області, Державної
податкової адміністрації України. Скаргу обгрунтовувала тим, що їх
сім'я є віруючою і вони за своїми релігійними переконаннями не
можуть мати ідентифікаційних номерів в тому числі і неповнолітні
діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
ДПI відмовило в задоволенні її заяви про відмову від
присвоєння дітям ідентифікаційних номерів.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від
18 березня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Київської області від 14 червня 2005 року, скаргу ОСОБА_1
задоволено. Визнано бездіяльність Обухівської ОДПI у Київській
області щодо звільнення від прийняття ідентифікаційного номера
ОСОБА_2, ОСОБА_3 неправомірною та зобов'язано Державну податкову
адміністрацію України звільнити ОСОБА_2, ОСОБА_3 від прийняття
ідентифікаційного номеру платників податків та інших обов'язкових
платежів.
Не погоджуючись з цими судовими рішеннями, Обухівська ОДПI у
Київській області та ДПА України подали касаційні скарги до
Верховного Суду України, який своїм листом від 06 жовтня 2005 року
передав її для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 19 березня
2007 року * касаційні скарги були прийняті до провадження суду, по
ним відкриті касаційні провадження. У касаційних скаргах
Обухівська ОДШ у Київській області та ДПА України просять
скасувати зазначені судові рішення у зв'язку з порушенням при
розгляді справи норм матеріального права та процесуального права.
Касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Згідно ст.67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен
зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених законом. Функції по контролю за дотриманням
податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і
своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів,
податків та інших обов'язкових платежів, а також обліку платників
податків - фізичних осіб покладено на державні податкові органи.
Законом України від 16 липня 1999 р. N 1003 були внесені зміни до
Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб -платників
податків та інших платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
. Відповідно до
доповненої ч,2 ст.1 цього Закону для осіб, які через свої
релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це
відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми
обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У
паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них
права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про Державний реєстр
фізичних осіб -платників податків та інших платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, котрі
через свої релігійні переконання відмовляються прийняти
ідентифікаційний номер і офіційно повідомили про це відповідні
органи.
Закон не передбачає обмежень застосування згаданої норми щодо
осіб, яким ідентифікаційний номер вже було присвоєно. Водночас,
ч.2 ст.1 та ст.5 Закону врегульовано питання обліку осіб, які
через релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
ідентифікаційного номера.
Тобто, діючим законодавством визначено право громадян на
перераховані умови реєстрації фізичних осіб - платників податків
та на відмітку про це у паспорті, яке не може бути порушеним.
За таких обставин висновки судів першої та апеляційної
інстанцій про те, що скаржник має право на звільнення від
ідентифікаційного номера та внесення про це відмітки в паспорт є
правильними.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1, суди прийшли до правильного
висновку, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, в інтересах яких подана скарга на
неправомірну бездіяльність осіб, дії яких оскаржуються, не досягай
повноліття, проте у зміст їх цивільної правоздатності входять
суб'єктивні права, для використання яких ідентифікаційний номер є
обов'язковим, зокрема укладення цивільно-правових угод. Така
обов'язковість ідентифікаційного номера передбачена ст.9 Закону
України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків
та інших платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
та пунктом 1.2 Положення про
картку фізичної особи - платника податків, затвердженого наказом
ДПА України від 27.01.1998 року № 43 та зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 19.02.1998 року за № 124/2564
( z0124-98 ) (z0124-98)
, згідно якого використання ідентифікаційних номерів
обов'язкове для осіб, які постійно мешкають в Україні, мають
об'єкти оподаткування і зобов'язані сплачувати податки та інші
обов'язкові платежі, відкривають платежі, відкривають рахунки в
установах банків, дані про
яких використовуються в інших інформаційних системах України.
Пункт 2.3 даного Положення передбачає порядок видачі карток
неповнолітнім дітям. Механізму звільнення від прийняття
ідентифікаційного номера осіб, що не досягли повноліття не
розроблено.
На звернення скаржниці податковий орган надіслав листа з
роз'ясненням, що присвоєння ідентифікаційних номерів відповідає
чинному законодавству, роз'яснивши порядок внесення відмітки до
паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера
фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів.
Листів чи довідок з приводу того, що ідентифікаційні номери дітям
присвоєно не буде скаржниці не надсилалось.
Бездіяльністю податкового органу порушуються права осіб, що
не досягли повноліття на звільнення від прийняття
ідентифікаційного номера, а тому вимоги їх законного представника
являються обгрунтованими.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не допустив порушень
норм матеріального і процесуального права при ухваленні
оскаржуваного судового рішення, тому підстави для його скасування
чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст.223,224,231 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів,-
УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги Обухівської ОДПI у Київській області та ДПА
України -залишити без задоволення.
Рішення Миронівського районного суду Київської області від 18
березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Київської області
від 14 червня 2005 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,
оскарженню не підлягає. Згідно ст.ст.236, 237 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено
до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами
протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді:
БутенкоВ.I. Лиска Т.О. Сорока М.О. ПанченкоО.I. Штульман
I.В.
Підпис підпис підпис підпис підпис
З оригіналом згідно:
Суддя I.В.Штульман