ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     У Х В А Л А
 
     IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     07 березня  2007 року  м. Київ 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду   України  у
складі :
     Суддів:  Бутенка В. I.,
     Лиски Т. О. (доповідач),
     Панченка О. I.,
     Сороки М. О.,
     Штульмана I. В.,
     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
справи за позовом ОСОБА_1  до  Департаменту  Державної  виконавчої
служби  Міністерства  юстиції  України,  Державного   казначейства
України  про  визнання  постанови  незаконною  і  її   скасування,
відшкодування моральної шкоди,  за касаційною скаргою  ОСОБА_1  на
ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21  вересня
2006 року,
 
                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :
     Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська  від
28 листопада 2006 року   позов  задоволено.  Визнано  постанову  №
306/2 старшого державного виконавця відділу примусового  виконання
рішень  департаменту  державної  виконавчої  служби   міністерства
юстиції України Бурноса Сергія Вікторовича  від  08  вересня  2005
року  про  відмову  у   відкритті   виконавчого   провадження   по
примусовому виконанню виконавчого  листа  №  2-3616,  виданого  14
березня 2005 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про
стягнення з Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 208
грн. 50 коп. моральної шкоди  та судових витрат  -  незаконною  та
скасовано її.  Зобов'язано  відділ  примусового  виконання  рішень
департаменту  державної  виконавчої  служби  міністерства  юстиції
України виконати рішення про стягнення з  Державного  казначейства
України на користь ОСОБА_1 208 грн. 50 коп. Стягнуто з  Державного
казначейства України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду  в  розмірі
2000 грн.
     Додатковою   постановою   Жовтневого   районного   суду    м.
Дніпропетровська від 23 грудня 2005  року  стягнуто  з  Державного
казначейства України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду  в  розмірі
1000 грн.
     Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської  області  від  21
вересня  2006  року  апеляційні  скарги  Державного   казначейства
України  і  відділу  примусового  виконання  рішень   Департаменту
державної  виконавчої  служби   задоволені   частково.   Постанова
Жовтневого районного суду м.  Дніпропетровська  від  28  листопада
2006 року  і додаткова постанова цього ж суду від 23  грудня  2005
року  скасовані.  Провадження в адміністративній справі закрито.
     У   касаційній   скарзі   на   ухвалу    Апеляційного    суду
Дніпропетровської області від 21 вересня 2006 року ОСОБА_1 ставить
питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції в зв'язку
з  неправильним  застосуванням  норм   процесуального   права   та
залишення в силі постанов суду першої інстанції.
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши  матеріали  справи,  колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
     Відповідно  до ч.3 ст.  220-1  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і  залишає  рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
     Згідно  з  ст..  224  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної  інстанції  залишає  касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо  визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових  рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
     Під час розгляду справи суд першої інстанції не з'ясував, чиї
рішення чи дії  оскаржуються,  хто  є  належним  відповідачем,  чи
можливе поєднання в одному провадженні  питань  виконання  рішення
суду у цивільній справі з іншими вимогами, які позивач пов'язує  з
порушенням Закону України "Про звернення громадян"  ( 393/96-ВР ) (393/96-ВР)
        ,
про відшкодування моральної шкоди Державним казначейством України,
яке не приймало рішень і не вчиняло дій, зазначених у позові.
     Суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого  висновку,  що
суд  першої  інстанції  при  прийнятті  постанови  порушив   норми
процесуального права,  а саме розглянув в позовному провадженні  і
в  порядку  адміністративного  судочинства  вимоги,  які  належить
розглядати  в  порядку  цивільного  судочинства,  тому  правомірно
закрив провадження у справі на підставі п. 1  ч.  1  ст.  157  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу  слід  залишити  без  задоволення,  оскільки  ухвала   суду
апеляційної   інстанції   постановлена    з    додержанням    норм 
процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не
спростовують.
     Керуючись    ст.ст.   220-1,   223,    224,    231    Кодексу 
адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-
     У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без  задоволення,  а ухвалу
Апеляційного суду Дніпропетровської області від  21  вересня  2006
року - без  змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає,  крім  випадків,  передбачених
ст.. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Судді :
     (підпис)  В. I. Бутенко
     (підпис)  Т. О. Лиска
     (підпис)  О. I. Панченко
     (підпис)  М. О. Сорока
     (підпис)  I. В. Штульман
     З оригіналом згідно  суддя  Т. О. Лиска