ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2007 р. № К-19842/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
Суддів: Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Сорокіній Л.В.
за участю представників:
позивача: Машкаренко С.Б., дов. № 17 від 02.03.2007 р.
відповідача: Єремець Є.О., дов. № 17/9/10-00 від 10.01.2007
р.
Щедров Є.В., дов. № 16705/9/10-00 від 28.12.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва
на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
14.03.2006 р.
та постанову господарського суду Миколаївської області від
01.12.2005 р.
у справі № 15/382/05 господарського суду Миколаївської
області
за позовом Дочірнього підприємства "Миколаївський річковий
порт" АСК "Укррічфлот"
до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.
Миколаєва
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Миколаївської області звернулось
Дочірнє підприємство "Миколаївський річковий порт" АСК
"Укррічфлот" з позовом про визнання нечинним податкового
повідомлення-рішення № 0005922400/0 від 08.02.2005 р., яким
позивачу нарахований штраф у розмірі 2 354 591,26 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
01.12.2005 р., залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного
господарського суду від 14.02.2006 р., позов задоволено повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що контролюючим органом не
доведено наявність у позивача податкового боргу, підстави його
виникнення, несвоєчасність сплати, а тому і обгрунтованість
виникнення податкової застави. В зв'язку з цим, за висновком судів
першої та апеляційної інстанцій, позивачу не належало узгоджувати
операції із заставленими активами відповідно до вимог п. 8.6 ст. 8
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ДПI у
Заводському районі м. Миколаєва оскаржила їх в касаційному
порядку.
В касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову
господарського суду Миколаївської області від 01.12.2005 р. та
ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2006
р. з мотивів неправильного застосування норм матеріального права
та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представники відповідача просили
задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі.
Заперечуючи проти касаційної скарги, представник позивача
просив залишити скаргу без задоволення як необгрунтовану.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Фактичною підставою для прийняття оспорюваного податкового
повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафної санкції
в сумі 2 354 591, 26 грн. слугував акт контролюючого органу №
8/24-149 від 03.02.2005 р. за результатами повторної
документальної перевірки дотримання позивачем вимог п. 8.6.1 п.
8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
за період з 01.01.2002 р. по 30.06.2003 р.,
яким було встановлено самостійне відчуження позивачем активів, які
перебували в податковій заставі, без попередньої згоди податкового
органу.
Статтею 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що з метою захисту інтересів
бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий
борг, передаються у податкову заставу. Також вказаною нормою
передбачені підстави виникнення, зупинення податкової застави,
питання узгодження операцій із заставленими активами.
На вимогу суду апеляційної інстанції позивачем була надана
податкова декларація за червень 2002 р., згідно якої, як правильно
встановлено судом, не вбачається наявність у ДП "Миколаївський
річковий порт" податкового боргу.
Згідно вимог п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, у разі коли сума
податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом
відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган
надсилає платнику податків податкове повідомлення.
Пп. 6.2.1, 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що в разі коли платник податків не
сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені
строки, податковий орган надсилає такому платнику податків
податкові вимоги; податкові вимоги також надсилаються платникам
податків, які самостійно подали податкові декларації, але не
погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки,
без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Виходячи зі змісту пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України №
2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
суди дійшли вірного висновку, що доказом не
погашення платником податків податкового боргу є надсилання
платнику податків у встановлений термін другої податкової вимоги.
Як встановлено судами, друга податкова вимога в матеріалах
справи відсутня.
Отже, відсутність другої податкової вимоги відповідно пп.
6.2.5 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
свідчить
про те, що платник податків самостійно до виставлення другої
податкової вимоги сплатив суму податкового боргу.
Таким чином, суди дійшли обгрунтованого висновку, що
відповідачем відповідно до вимог ст. 71 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
не
доведено правомірність свого рішення, оскільки не доведено
наявність у позивача податкового боргу, підстави його виникнення,
несвоєчасність сплати, а відповідно і правомірність виникнення
податкової застави.
Вищенаведеним спростовуються доводи касаційної скарги
стосовно неправильного застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському
районі м. Миколаєва залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від
14.03.2006 р. та постанову господарського суду Миколаївської
області від 01.12.2005 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Брайко А.I.
(підпис) Голубєва Г.К.
(підпис) Карась О.В.
(підпис) Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Рибченко А.О.