ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана
I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою Державної податкової
інспекції в Пролетарському районі м. Донецька на рішення
Пролетарського районного суду м. Донецька від 27 листопада 2003
року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17 червня
2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірну
бездіяльність Державної податкової інспекції в Пролетарському
районі м. Донецька, -
встановила:
В листопаді 2003 року ОСОБА_1звернулася до суду із зазначеною
скаргою, в якій вказувала, що визначений їй податковими органами
ідентифікаційний код платника податків вона не сприймає через
релігійні переконання, але її прохання про застосування до неї
альтернативної форми обліку платника податків ДПI у Пролетарському
районі м. Донецька залишила без задоволення. У зв'язку з цим
скаржниця просила суд визнати незаконною відмову податкового
органу щодо внесення відмітки до її паспорту про право здійснювати
будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та зобов'язати
суб'єкта оскарження поставити таку відмітку.
Рішенням Пролетарського районного суду міста Донецька від
27 листопада 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного
суду Донецької області від 17 червня 2004 року, скаргу ОСОБА_1
було задоволено та визнано неправомірними дії суб'єкта оскарження
і зобов'язано його поставити у паспорті скаржниці відмітку про
право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
В касаційній скарзі ДПI в Пролетарському районі м. Донецька,
посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права просить скасувати рішення районного та
апеляційного судів, а справу направити на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про єдиний
державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших
обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
для осіб, які через релігійні
та інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного
номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи,
зберігають раніше встановлені форми обліку платників податку та
інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться
відмітка про наявність в них права здійснювати будь-які платежі
без ідентифікаційного номеру.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій вірно
виходили з того, що скаржниця вправі, як платник податків,
обліковуватись не за ідентифікаційним номером.
Доводи касаційної скарги про те, що скаржниці вже визначений
порядок обліку за ідентифікаційним номером і не має підстав його
міняти, не можуть бути враховані, оскільки чинним законодавством
не передбачено обмежень застосування положень вказаного вище
Закону щодо осіб, яким ідентифікаційний номер вже встановлено.
Посилання податкової інспекції в касаційній скарзі на те, що
законом не встановлено зобов'язаного суб'єкта щодо реалізації
положень даного Закону спростовується положенням ст. 5 вище
названого Закону, згідно якої реєстрація фізичних осіб-платників
податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними
податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без
районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для
осіб які не мають постійного місця проживання в Україні - за
місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта
оподаткування.
Таким чином, прийняті по справі рішення відповідають нормам
матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224,
230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в
Пролетарському районі м. Донецька - залишити без задоволення, а
рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 27 листопада
2003 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17
червня 2004 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: