ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
                01010, м. Київ, вул. Московська, 8
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     13 березня 2007 р.    № К-9716/06
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     головуючого судді-доповідача  Рибченка А.О.
     суддів:  Брайка А.I.
     Голубєвої Г.К.
     Бившевої Л.I.
     Федорова М.О.
     при секретарі судового засідання:   Сорокіній Л.В.
     за участю представників:
     позивача:  Решоткін О.Г., дов. № 22 від 12.03.2007 р.
     відповідача  :  не з'явились
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Державної податкової інспекції в м.  Керчі  Автономної  Республіки
Крим
     на постанову  Севастопольського  апеляційного  господарського
суду від 12.04.2005 р.
     у  справі  №  2-15/838-2005  господарського  суду  Автономної
Республіки Крим
     за   позовом   Товариства   з   обмеженою    відповідальністю
"Універсальний магазин "Чайка"
     до Керченської міжрайонної державної податкової інспекції
     про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
 
                            ВСТАНОВИВ:
     Товариство  з   обмеженою   відповідальністю   "Універсальний
магазин  "Чайка"  звернулось  до  господарського  суду  Автономної
Республіки Крим  з  позовом  про  визнання  недійсними  податкових
повідомлень-рішень ДПI у м. Керчі №  0000382602/0  від  09.06.2003
р., № 2278/7/26-20 від 14.08.2003  р.  та   №  2706/10/25.007  від
15.10.2003р. про донарахування товариству податку  на  прибуток  в
сумі 20 580 грн. та фінансових санкцій в сумі 9 984 грн.
     Рішенням господарського суду Автономної Республіки  Крим  від
25.01.-10.02.2005    р.,    залишеним    без    змін    постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від  12.04.2005
р., позовні вимоги задоволено повністю.
     Судові рішення мотивовані тим,  що  облік  приросту  (убутку)
балансової вартості  покупних  товарів  ведеться  на  підприємстві
позивача  згідно  пункту  5.9  статті  5   Закону   України   "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
     Не погоджуючись  з  постановою  суду  апеляційної  інстанцій,
Керченська МДПI оскаржила її в касаційному порядку.
     В касаційній скарзі скаржник просить скасувати  вище  вказане
судове рішення з мотивів порушення  норм  матеріального  права  та
винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
     До суду касаційної інстанції надійшло клопотання  Керченської
МДПI про заміну відповідача на його правонаступника  -  ДПI  в  м.
Керчі АРК.
     Згідно наказу ДПА в АР Крим № 162 від 30.03.2006  р.,  наказу
Керченської  МДПI  №  155  від  31.03.2006  р.  юридична  особа  -
Керченська  МДПI  припинена  (реорганізована)  шляхом  поділу.   В
результаті поділу з  20.06.2006  р.  створена  Державна  податкова
інспекція в м. Керчі АР Крим з правами юридичної особи.
     З  наданої  суду  касаційної  інстанції   довідки   Головного
управління статистики в АР Крим № 34-01-22-54/365  від  21.06.2006
р. вбачається, що 21.06.2006 р. ДПI в м. Керчі АР Крим внесена  до
ЄДРПОУ.
     Колегія суддів приходить до висновку, що  вказане  клопотання
підлягає задоволенню, в зв'язку з чим, суд  касаційної  інстанції,
відповідно до ст. 55  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  здійснює  заміну
відповідача - Керченської МДПI на її правонаступника -  ДПI  в  м.
Керчі АР Крим.
     В судове засідання  представник  скаржника  не  з'явився,  не
зважаючи на те, що був належно повідомлений про день, місце і  час
розгляду справи.
     Відповідно  до  ч.  4  ст.  221  КАС   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
неприбуття сторін або інших осіб,  які  беруть  участь  у  справі,
належним чином повідомлених про  дату,  час  і  місце  касаційного
розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
     Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити  в
задоволенні касаційної скарги як безпідставної.
     Перевіривши  правильність  застосування  судами   першої   та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального  права,
юридичної  оцінки   обставин   справи,   колегія   суддів   Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
     Господарськими  судами  першої   та   апеляційної   інстанцій
встановлено, що 28.05.2003  р.  ДПI  в  м.  Керчі  було  проведено
позапланову тематичну перевірку позивача за період з 01.04.2000 р.
по 31.12.2002 р. за наслідками якої складено акт № 68/26-20/7/1.
     В результаті перевірки контролюючим органом було  встановлено
порушення платником вимог пункту 5.9 статті 5 Закону України  "Про
оподаткування  прибутку  підприємств"  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
          в   редакції
Закону від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
          (з  наступними
змінами та доповненнями), в  результаті  чого  позивачем  занижено
податкове зобов'язання по податку на прибуток на суму 20 580  грн.
за 3-4 квартали 2000 р., 2001 р., 1-2 квартали 2002 р.  в  зв'язку
із завищенням валових витрат товариства на загальну суму 71,1 тис.
грн., оскільки платником невірно обчислювалась балансова  вартість
товарних запасів.
     Вказаний акт перевірки був покладений  в  основу  податкового
повідомлення-рішення  №  0000382602/0  від   09.06.2003   р.   про
визначення  позивачу  податкового  зобов'язання  по   податку   на
прибуток на загальну суму 30 564 грн., в тому числі 20 580 грн.  -
основний платіж, 9 984 - фінансові санкції.
     За результатами розгляду скарг платника на вказане  податкове
повідомлення-рішення, податковим органом  були  повторно  прийняті
податкові повідомлення-рішення № 0000382602/1  від  14.08.2003  р.
та  № 0000382602/2 від 15.10.2003 р.
     Відповідно  до  пункту  5.9  статті  5  Закону  України  "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         платник  податку
веде  облік  приросту  (убутку)   балансової   вартості   покупних
матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів  на
складах,  у  незавершеному   виробництві   та   залишках   готової
продукції. У разі коли балансова вартість таких запасів на  кінець
звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок  того
ж звітного кварталу, різниця вираховується з суми  валових  витрат
платника податку у такому звітному кварталі. У разі коли  вартість
таких запасів на початок звітного кварталу перевищує  їх  вартість
на кінець того ж звітного кварталу, різниця  додається  до  складу
валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України  поділяє
правову позицію судів  попередніх  інстанцій,  що  облік  приросту
(убутку) запасів вівся позивачем у відповідності до  вимог  пункту
5.9  статті  5  Закону   України   "Про   оподаткування   прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
          та  Порядку  ведення  обліку  приросту
(убутку)  балансової  вартості  покупних  товарів  (крім  активів,
підлягаючих   амортизації,   цінних   паперів   і    деривативів),
матеріалів,   сировини   (палива),   комплектуючих    виробів    і
напівфабрикатів на складах, в незавершеному виробництві і залишках
готової продукції (в тому числі малоцінних предметів на  складах),
затвердженому наказом Міністерства  фінансів  України  №  124  від
11.07.1998 р.
     В  процесі  розгляду  справи  судом   першої   інстанції   за
клопотанням   позивача   була   призначена    судово-бухгалтерська
експертиза згідно якої, висновки, викладені  в  акті  позапланової
тематичної перевірки від 28.05.2003  р.  про  заниження  позивачем
податку на прибуток, не підтвердились.
     Суди, відповідно до вимог статті 43 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
надавши належну оцінку доказам у справі, дійшли до  обгрунтованого
висновку   про   визнання   недійними   оскаржуваних    податкових
повідомлень-рішень.
     Відповідно  до  ч.  1  ст.  224   Кодексу   адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд касаційної інстанції  залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові  рішення  -  без  змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не  допустили
порушень норм матеріального і процесуального права  при  ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
     Керуючись  ст.  ст.  220,  221,   223,   224,   230   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд, -
 
                             УХВАЛИВ:
     Касаційну скаргу Керченської міжрайонної державної податкової
інспекції залишити без задоволення.
     Рішення господарського суду Автономної  Республіки  Крим  від
25.01.-10.02.2005р. та  постанову  Севастопольського  апеляційного
господарського суду від 12.04.2005р. залишити без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та  в  порядку,
передбачених   статтями    236-238    Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий    (підпис)    Рибченко А.О.
     Судді    (підпис)    Брайко А.I.
     (підпис)  Голубєва Г.К.
     (підпис)  Бившева Л.I.
     (підпис)  Федоров М.О.
     З оригіналом згідно
     Суддя  Рибченко А.О.