К-10211/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Бившевої Л.I.,
суддів: Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної
Т.М.,
при секретарі Павлушко Р.С.,
за участю:
представника позивача - Сембай Н.В., Веребей Н.П.,
представника відповідача - Фатули М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємства "Гід"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
03 серпня 2005 року
у справі № 14/73
за позовом Приватного підприємства "Гід"
до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2005 року ПП "Гід" звернулось до суду з позовом про
визнання недійсними податкового повідомлення - рішення №
0003332343/0-2203/23-3/552/16404 від 19 липня 2004 року,
податкового повідомлення - рішення №
0003332343/1-3132/23-3/повт/21035 від 15 жовтня 2004 року та
податкового повідомлення - рішення №
0003332343/2-138/23-3/повт/3192 від 14 лютого 2005 року.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 17
травня 2005 року позов задоволено. Визнано повністю недійсними
податкові повідомлення - рішення ДПI у м. Ужгороді №
0003332343/0-2203/23-3/552/16404 від 19 липня 2004 року, №
0003332343/1-3132/23-3/повт/21035 від 15 жовтня 2004 року та №
0003332343/2-138/23-3/повт/3192 від 14 лютого 2005 року про
визначення податкового зобов'язання за штрафними санкціями у сумі
47 332, 90 грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
03 серпня 2005 року рішення господарського суду Закарпатської
області від 17 травня 2005 року частково скасовано. В позові ПП
"Гід" до ДПI у м. Ужгороді про визнання недійсними податкових
повідомлень - рішень № 0003332343/0-2203/23-3/552/16404 від 19
липня 2004 року, № 0003332343/1-3132/23-3/повт/21035 від 15 жовтня
2004 року та № 0003332343/2-138/23-3/повт/3192 від 14 лютого 2005
року про застосування штрафних санкцій в розмірі 47 332, 90 грн.
відмовлено. В частині визнання недійсними податкових повідомлень -
рішень № 0003332343/0-2203/23-3/552/16404 від 19 липня 2004 року,
№ 0003332343/1-3132/23-3/повт/21035 від 15 жовтня 2004 року та №
0003332343/2-138/23-3/повт/3192 від 14 лютого 2005 року щодо
визначення суми штрафних санкцій сумою податкового зобов'язання
рішення господарського суду Закарпатської області від 17 травня
2005 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ПП "Гід" просить скасувати постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 03 серпня 2005
року, а рішення господарського суду Закарпатської області від 17
травня 2005 року залишити в силі.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДПI у м.
Ужгороді просить касаційну скаргу ПП "Гід" залишити без
задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 03 серпня 2005 року - без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Судами було встановлено, що ДПА у Закарпатській області було
проведено перевірку щодо контролю за здісненням розрахункових
операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ПП "Гід", за
результатами якої було складено акт № 011534 від 23 червня 2004
року. В акті перевірки було зафіксовано порушення ПП "Гід" вимог
п. 8 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, що виявилось у відсутності цінників на
п'ять найменувань товарів, що знаходились у реалізації, та вимог
п. 4.3 ст. 4 Положення про ведення касових операцій у національній
валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного
банку України від 19 лютого 2001 року № 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
, що
виявилось в тому, що в касову книгу підприємства не було вписано
чотири прибуткові касові операції на загальну суму 9 449, 58 грн.
з корінцями чеків на отримання готівки з банківської установи
серія КЖ за № 2062895 від 05 травня 2004 року, № 2062896 від 06
травня 2004 року, № 2062897 від 01 червня 2004 року та № 2062898
від 15 червня 2004 року.
За вищевказані порушення ДПI у м. Ужгороді відповідно до ст.
23 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та ст. 1 Указу Президента "Про застосування штрафних
санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" від 12 червня
2004 року № 436/95 ( 436/95 ) (436/95)
винесло позивачу податкове
повідомлення - рішення № 0003332343/0-2203/23-3/552/16404 від 19
липня 2004 року, яким визначено податкове зобов'язання в сумі 47
332, 90 грн., у тому числі 47 332, 90 грн. штрафні (фінансові)
санкції.
За результатами адміністративного оскарження рішення
позивачем до ДПI у м. Ужгороді та ДПА у Закарпатській області
відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення №
0003332343/1-3132/23-3/повт/21035 від 15 жовтня 2004 року, яким
визначено податкове зобов'язання в сумі 47 332, 90 грн., у тому
числі 47 332, 90 грн. штрафні (фінансові) санкції, та податкове
повідомлення - рішення № 0003332343/2-138/23-3/повт/3192 від 14
лютого 2005 року, яким визначено податкове зобов'язання в сумі 47
332, 90 грн., у тому числі 47 332, 90 грн. штрафні (фінансові)
санкції.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги повністю,
виходив з того, що порушення п. 8 ст. 3 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, зафіксоване в
акті перевірки, спростовується наявними у справі доказами, зокрема
прейскурантом цін від 01 червня 2004 року на п'ять найменувань
товарів, що знаходились в реалізації. Крім того, засвідченою
копією з касової книги та платіжними відомостями на видачу
зарплати за квітень та травень 2004 року підтверджується
оприбуткування до каси підприємства готівки з банківської установи
за чотирма прибутковими чеками (корінцями з чеків) на отримання
готівки з банківської установи серія КЖ за № 2062895 від 05 травня
2004 року, № 2062896 від 06 травня 2004 року, № 2062897 від 01
червня 2004 року та № 2062898 від 15 червня 2004 року на загальну
суму 9 449, 90 грн. у період їх отримання з банку та виплата їх на
заробітну плату працівникам підприємства в ці ж дні.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов
висновку про неправомірність застосування до позивача штрафних
санкцій. При цьому суд першої інстанції зазначив, що штрафні
санкції за порушення вимог п. 8 ст. 3 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та вимог п. 4.3
ст. 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті
в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку
України від 19 лютого 2001 року № 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
, які були
визначені відповідно ст. 23 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та ст. 1 Указу Президента "Про
застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу
готівки", неправомірно були визначені відповідачем як податкове
зобов'язання згідно Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Посилаючись на те, що цей Закон є
спеціальним з питань оподаткування, який встановлює порядок
погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами
та державними цільовими фондами податків і зборів (обов'язкових
платежів) і його положення згідно з п. 1.5 ст. 1 поширюються лише
на штрафні санкції, які справляються з платника податків у зв'язку
з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними
законами, суд дійшов висновку, що норми цього Закону можуть бути
застосовані виключно при прийнятті податковим органом рішень щодо
податків та зборів, до яких не відноситься штрафні санкції
передбачені Законом України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та Указом Президента "Про застосування
штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки"
( 436/95 ) (436/95)
.
Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду
першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову про визнання
недійсними податкових повідомлень - рішень №
0003332343/0-2203/23-3/552/16404 від 19 липня 2004 року, №
0003332343/1-3132/23-3/повт/21035 від 15 жовтня 2004 року та №
0003332343/2-138/23-3/повт/3192 від 14 лютого 2005 року про
застосування штрафних санкцій в розмірі 47 332, 90 грн., виходив з
того, що відсутність цінників на п'ять найменувань товарів, що
знаходились в реалізації, встановлена актом перевірки та
підтверджується поясненням продавця ОСОБА_1 від 23 червня 2004
року, при цьому зазначив, що посилання суду першої інстанції на
прейскурант цін на 01 червня 2004 року на автозапчастини по
магазину ПП "Гід" є безпідставними, враховуючи, що на момент
перевірки такий прейскурант не був представлений і жодними
доказами позивача не спростовано його відсутність. Крім того, в
рішенні суду апеляційної інстанції зазначено, що актом перевірки
було встановлено невнесення до касової книги запису про прибуткові
касові операції, а саме: на суму 1500, 00 грн. від 05 травня 2004
року (корінець чека КЖ № 2062895), на суму 3 542, 96 грн.
(корінець чека КЖ № 2062896), на суму 3300, 00 грн. (корінець чека
КЖ № 2 062 897 грн.), на суму 1 106, 62 грн. (корінець чека КЖ №
208898), що також підтверджується поясненнями головного бухгалтера
ОСОБА_2 від 23 червня 2004 року, наданими під час перевірки.
Залишаючи без змін рішення господарського суду Закарпатської
області від 17 травня 2005 року в частині визнання недійсними
податкових повідомлень - рішень № 0003332343/0-2203/23-3/552/16404
від 19 липня 2004 року, № 0003332343/1-3132/23-3/повт/21035 від 15
жовтня 2004 року та № 0003332343/2-138/23-3/повт/3192 від 14
лютого 2005 року щодо визначення суми штрафних санкцій сумою
податкового зобов'язання, суд апеляційної інстанції погодився з
висновком суду першої інстанції про неправомірність визначення
штрафних санкцій податковим зобов'язанням.
Колегія суддів погоджується з постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 03 серпня 2005 року, якою
скасовано рішення господарського суду Закарпатської області від 17
травня 2005 року в частині визнання недійсними податкових
повідомлень - рішень № 0003332343/0-2203/23-3/552/16404 від 19
липня 2004 року, № 0003332343/1-3132/23-3/повт/21035 від 15 жовтня
2004 року та № 0003332343/2-138/23-3/повт/3192 від 14 лютого 2005
року про застосування штрафних санкцій в розмірі 47 332, 90 грн.
та залишено без змін в частині визнання недійсними податкових
повідомлень - рішень № 0003332343/0-2203/23-3/552/16404 від 19
липня 2004 року, № 0003332343/1-3132/23-3/повт/21035 від 15 жовтня
2004 року та № 0003332343/2-138/23-3/повт/3192 від 14 лютого 2005
року про визначення суми штрафних санкцій сумою податкового
зобов'язання на підставі наступного.
Суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про
фактичне порушення позивачем вимог п. 8 ст. 3 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та правомірність
накладення на нього штрафних санкцій відповідно до ст. 23
вищезгаданого Закону, оскільки правильно виходив з того, що на
момент перевірки цінники на п'ять найменувань товарів були
відсутні, а прейскурант не був представлений.
Колегія також погоджується з висновками суду апеляційної
інстанції про правомірність накладення на позивача штрафних
санкцій відповідно ст. 1 Указу Президента "Про застосування
штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки"
( 436/95 ) (436/95)
за порушення вимог п. 4.3 ст. 4 Положення про ведення
касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого
Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого
2001 року № 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
, враховуючи, що позивачем не були
виконані вимоги п. 4.3 вищезазначеного Положення щодо своєчасного
внесення записів в касову книгу.
Посилання ПП "Гід" на те, що судом апеляційної інстанції було
проігноровано порушення відповідачем строку подання апеляційної
скарги, що є порушенням норм процесуального права, не беруться
колегією до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 224 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
не може бути
скасоване судове рішення з мотивів порушення судом норм
процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до
неправильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ПП "Гід" підлягає
залишенню без задоволення, а постанова Львівського апеляційного
господарського суду від 03 серпня 2005 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Гід" залишити без
задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03
серпня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Суддя - доповідач: (підпис) Л.I. Бившева
Судді: (підпис) М.I. Костенко
(підпис) Н.Є. Маринчак
(підпис) Є.А. Усенко
(підпис) Т.М. Шипуліна
З оригіналом згідно
Суддя Л.I. Бившева