ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     31 січня 2007 року  м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     Головуючого  -  судді  Фадєєвої Н.М.
     Суддів  -  Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович  К.Г.,  Чалого
С.Я.
     при секретарі  -  Кулеша А.О.
     розглянувши у судовому засіданні  касаційну  скаргу  Кабінету
Міністрів   України   на   постанову    Київського    апеляційного
господарського  суду  від  11.04.2006  р.  у  справі  за   позовом
Міжнародної    міжурядової    науково-дослідницької    організації
"Об'єднаний інститут ядерних  досліджень"  до  Кабінету  Міністрів
України, за участю Генеральної прокуратури  України  про  визнання
недійсним розпорядження
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
     Справа №К-17836/06
     Доповідач Фадєєва Н.М.
     11.08.2005  р.  Міжнародна  міжурядова   науково-дослідницька
організація "Об'єднаний  інститут  ядерних  досліджень"  (далі  по
тексту - позивач) звернулась до Господарського  суду  м.  Києва  з
позовом  до  Кабінету  Міністрів  України  (далі   по   тексту   -
відповідач, КМУ), в якому просить визнати недійсним  розпорядження
КМУ від 30.03.2005 р. №71-р ( 71-2005-р ) (71-2005-р)
         "Про  скасування  деяких
розпоряджень Кабінету  Міністрів  України"  в  частині  скасування
розпорядження КМУ від 23.12.2004  р.  №953    ( 953-2004-р ) (953-2004-р)
          "Про
погодження продажу земельної ділянки".
     Постановою Господарського суду м. Києва від 27.12.2005  р.  у
справі  №4/606-А  в   задоволенні   позовних   вимог   Міжнародної
міжурядової науково-дослідницької організації "Об'єднаний інститут
ядерних досліджень" відмовлено.
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
11.04.2006 р. скасовано постанову Господарського суду м. Києва від
27.12.2005  р.  у  справі  №4/606-А;  позовні  вимоги  Міжнародної
міжурядової науково-дослідницької організації "Об'єднаний інститут
ядерних досліджень" задоволено в повному обсязі; визнано недійсним
розпорядження КМУ від 30.03.2005 р.  №71-р    ( 71-2005-р ) (71-2005-р)
           "Про
скасування  деяких  розпоряджень  Кабінету  Міністрів  України"  в
частині скасування розпорядження КМУ  від  23.12.2004  р.  №953   
( 953-2004-р ) (953-2004-р)
          "Про погодження продажу земельної ділянки".
     Кабінет  Міністрів  України  не  погоджуючись  з   постановою
Київського апеляційного господарського суду від  11.04.2006  р.  у
справі  №4/606-А  подав  касаційну  скаргу,  в  якій  просить   її
скасувати, а постанову Господарського суду м. Києва від 27.12.2005
р. залишити в силі.
     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників  сторін,
розглянувши  надані  письмові  докази  в  їх   сукупності,   Вищий
адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга  Кабінету
Міністрів України підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Судами попередніх інстанцій  встановлено,  що  23.12.2004  р.
Кабінетом  Міністрів  України  на   підставі   листа   виконуючого
обов'язки Голови  Алуштинської  міської  ради  від  27.07.2004  р.
№02.1-19-2635/1989 прийнято  розпорядження  №953  "Про  погодження
продажу  земельної  ділянки",  відповідно  до  якого  відповідачем
погоджено  продаж   земельної   ділянки   несільськогосподарського
призначення площею 3,82 гектара, що розташована в межах м. Алушта,
іноземній  юридичній  особі  -   Об'єднаному   інституту   ядерних
досліджень, для експлуатації та обслуговування об'єктів пансіонату
"Дубна".
     30.03.2005 р. Кабінетом Міністрів України на  підставі  вимог
протесту  Генерального  прокурора  України   від   12.03.2005   р.
№07/4/2-618-05 прийнято розпорядження №71-р   ( 71-2005-р ) (71-2005-р)
           "Про
скасування деяких розпоряджень Кабінету Міністрів  України",  яким
скасовано   розпорядження   КМУ   від   23.12.2004   р.   №953    
( 953-2004-р ) (953-2004-р)
          "Про погодження продажу земельної ділянки".
     Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог
Міжнародної    міжурядової    науково-дослідницької    організації
"Об'єднаний  інститут  ядерних  досліджень"  виходив  з  того,  що
виконуючий обов'язки Голови Алуштинської  міської  ради  перевищив
свої  повноваження  при  направленні  клопотання  щодо  погодження
продажу земельної ділянки до Кабінету Міністрів України,  оскільки
таке  питання  віднесено  чинним   законодавством   до   виключної
компетенції міських рад,  а  Алуштинською  міською  радою  питання
погодження продажу земельної ділянки по вул. Набережній, 20  у  м.
Алушта не розглядалось.
     Суд апеляційної інстанції скасовуючи постанову Господарського
суду м. Києва від 27.12.2005 р. у справі №4/606-А та задовольняючи
позовні  вимоги  Міжнародної   міжурядової   науково-дослідницької
організації "Об'єднаний інститут  ядерних  досліджень"  виходив  з
того, що виконуючий обов'язки  Голови  Алуштинської  міської  ради
направляючи клопотання про погодження продажу земельної ділянки до
Кабінету  Міністрів  України  не  приймав  жодного  рішення   щодо
земельної  ділянки,  яке  б  породжувало  права  та  обов'язки   у
зацікавлених сторін, та діяв  в  межах  повноважень  наданих  йому
Конституцією  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          та  Законом  України   "Про
місцеве самоврядування в України", оскільки відповідно до положень
ст. 12  та  п.  14  ч.  3  ст.  42  Закону  України  "Про  місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
         міський голова є  головною
посадовою особою територіальної громади міста до повноважень якого
входять  організаційно-розпорядчі  функції  та  інші  повноваження
місцевого самоврядування, а міська рада відповідно до ч. 6 ст. 129
Земельного кодексу  України  ( 2768-14 ) (2768-14)
          уповноважена  розглядати
клопотання про  продаж  та  надавати  згоду  на  продаж  земельних
ділянок лише після отримання згоди Кабінету Міністрів України.
     Вищий адміністративний суд України не погоджується  з  такими
висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
     Так,  відповідно  до  ч.  2  ст.   19   Конституції   України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          органи  державної  влади   та   органи   місцевого
самоврядування,  їх  посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише  на
підставі,  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що   передбачені
Конституцією та законами України.
     Згідно з п. 34 ч.  1  ст.  26  Закону  України  "Про  місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
          вирішення  відповідно  до
закону  питань  регулювання  земельних  відносин  відноситься   до
виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
     Частиною 2 ст. 129  Земельного  кодексу  України  ( 2768-14 ) (2768-14)
        
визначено, що продаж земельних ділянок, що перебувають у власності
територіальних громад, іноземним державам та  іноземним  юридичним
особам здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом
Міністрів України.
     Виходячи з системного аналізу  положень  ст.  129  Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
         продаж земельних ділянок складається з
комплексу  організаційно-правових  дій   щодо   підготовки   такої
земельної до продажу, проведення погодження  продажу  з  Кабінетом
Міністрів України, безпосереднього  проведення  продажу  земельної
ділянки  та  легалізації  права  власності  на  придбану  земельну
ділянку.
     Таким чином,  на  думку  судової  колегії,  оскільки  подання
матеріалів  щодо  узгодження   з   Кабінетом   Міністрів   України
подальшого прийняття рішення з питання продажу земельної ділянки є
однією з обов'язкових процедур під час прийняття  рішення  міською
радою в порядку визначеному ст.  129  Земельного  кодексу  України
( 2768-14 ) (2768-14)
        , то таке питання, згідно з п. 34 ч. 1  ст.  26  Закону
України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
        ,  має
вирішуватись виключно на пленарному засідання відповідної  міської
ради.
     Судами  попередніх  інстанцій  встановлено,  що  Алуштинською
міською радою  питання  щодо  направлення  до  Кабінету  Міністрів
України клопотання про погодження  продажу  земельної  ділянки  по
вул. Набережній, 20 у м. Алушта не розглядалось.
     При цьому, Вищий адміністративний суд України  звертає  увагу
на те, що відповідно п. 19 ч. 3 ст. 42 Закону України "Про місцеве
самоврядування"  ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
          здійснює  повноваження   місцевого
самоврядування, визначені цим та іншими законами, лише у разі якщо
вони не віднесені до виключних повноважень ради.
     Таким   чином,   судова   колегія   погоджується   з   думкою
Господарського суду м. Києва про перевищення виконуючим  обов'язки
Голови  Алуштинської   міської   ради   своїх   повноваження   при
направленні клопотання щодо погодження продажу  земельної  ділянки
до Кабінету Міністрів України  та  прийняття  Кабінетом  Міністрів
України розпорядження від 30.03.2005  р.  №71-р    ( 71-2005-р ) (71-2005-р)
          
"Про скасування деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"  в
частині скасування розпорядження КМУ  від  23.12.2004  р.  №953   
( 953-2004-р ) (953-2004-р)
          "Про  погодження  продажу  земельної  ділянки"  на
підставі,  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що   передбачені
Конституцією та законами України.
     Виходячи з викладеного, Вищий  адміністративний  суд  України
зазначає, що рішення Господарського суду м. Києва  від  27.12.2005
р. у справі №4/606-А прийнято відповідно до вимог законодавства  і
скасовано постановою Київського апеляційного  господарського  суду
від 11.04.2006 р. помилково.
     Відповідно до ст. 226 Кодексу  адміністративного  судочинства
України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд  касаційної  інстанції  скасовує  судове
рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення  суду
першої інстанції, яке ухвалено відповідно до  закону  і  скасоване
або змінене помилково.
     За  таких  обставин,  касаційна  скарга  Кабінету   Міністрів
України підлягає задоволенню,  постанова  Київського  апеляційного
господарського суду від 11.04.2006 р. у справі  №4/606-А  підлягає
скасуванню, а рішення Господарського суду м. Києва від  27.12.2005
р. - залишенню в силі.
     Керуючись   ст.   ст.   220,   221,    226,    231    Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
 
                            УХВАЛИЛА:
     Касаційну скаргу  Кабінету  Міністрів  України  на  постанову
Київського апеляційного господарського суду від  11.04.2006  р.  у
справі №4/606-А задовольнити.
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
11.04.2006 р. у справі №4/606-А скасувати.
     Рішення Господарського суду м.  Києва  від  27.12.2005  р.  у
справі №4/606-А залишити в силі.
     Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
     Судді