ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
-------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого Степашка О.I.
суддів: Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Нечитайла О.М.
Бившевої Л.I.
при секретарі Гончаренку Р.С.
з участю представників
позивача: Чумак О.О., Табачковської М.О.
відповідача: Печка О.С., Волкової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова і
касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Технологічний
парк "Iнститут монокристалів" на рішення господарського суду
Харківської області від 23 серпня 2005 року та ухвалу Харківського
апеляційного господарського суду від 6 березня 2006 року в
справі № А-13/75-05 за позовом закритого акціонерного товариства
"Технологічний парк "Iнститут монокристалів" до державної
податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 16.12.2004
та від 23.02.2005,
в с т а н о в и л а :
В березні 2005 року закритим акціонерним товариством
"Технологічний парк "Iнститут монокристалів" заявлений позов про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПI
Дзержинського району м. Харкова № 4252301/0 від 16.12.2004 та
№4252301/1 від 23.02.2005 про визначення податкових зобов'язань з
податку на додану вартість в сумі 3813039, 44 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23
серпня 2005 року позов задоволено частково. Податкове
повідомлення-рішення № 4252301/1 від 23.02.2005 визнано
недійсним в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення
№4252301/0 від 16.12.2004 визнано недійсним в частині визначення
податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 200400 грн. В решті вимог
відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 6
березня 2006 року апеляційні скарги державної податкової інспекції
у Дзержинському районі м. Харкова та закритого акціонерного
товариства "Технологічний парк "Iнститут монокристалів" залишені
без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області
від 23 серпня 2005 року без змін.
В касаційній скарзі державна податкова інспекція у
Дзержинському районі м. Харкова просить скасувати рішення судів
першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позову і
ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові, посилається на
порушення норм матеріального права.
В касаційній скарзі закрите акціонерне товариство
"Технологічний парк "Iнститут монокристалів" просить скасувати
рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови в
позові та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги в
повному обсязі, посилається на порушення норм матеріального права.
Касаційна скарга ДПI у Дзержинському районі задоволенню не
підлягає, а касаційна скарга закритого акціонерного товариства
"Технологічний парк "Iнститут монокристалів" підлягає задоволенню
з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.12.2004 ДПI у
Дзержинському районі прийнято податкове повідомлення-рішення
№4252301/0, яким ЗАТ "Технологічний парк "Iнститут монокристалів"
визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у
розмірі 3813039,44 грн.
Зазначене повідомлення-рішення позивач оскаржив до
податкового органу в порядку апеляційного узгодження. Рішенням ДПI
у Дзержинському районі м. Харкова від 14.02.2005 та рішенням ДПА
Харківської області від 16.03.2005 скарги позивача залишені без
задоволення, а відповідачем повторно винесено податкове
повідомлення-рішення від 23.02.2005, в якому податкові
зобов'язання з податку на додану вартість визначені в тій же сумі,
що у попередньому повідомленні-рішенні.
Податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від
14.12.2004 перевірки дотримання вимог податкового та валютного
законодавства закритого акціонерного товариства "Технологічний
парк "Iнститут монокристалів" за період з 01.01.2003 по
30.06.2004.
Актом перевірки встановлено, що позивачем в порушення вимог
п.1 ст.4 Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної та
інноваційної діяльності технологічних парків" ( 991-14 ) (991-14)
та п.п.
5, 6 Порядку зарахування сум податків на спеціальні рахунки та їх
використання технологічним парком, затвердженого Постановою КМУ
від 26.06.2000 за № 1018 ( 1018-2000-п ) (1018-2000-п)
, були використані не за
цільовим призначенням кошти спецрахунку технопарку.
Суди першої та апеляційної інстанцій погодилися з висновками
податкового органу щодо нецільового використання коштів:
- за договором № С-1 від 25.02.2003 на придбання для
Iнституту сцинтиляційних матеріалів НАН України комплектуючих до
комп'ютерів, оргтехніки, лабораторного обладнання, як такого, що
не відповідає кошторису та тематиці зареєстрованого інноваційного
проекту в сумі 1664882,98 грн.;
- за договором № С-2 від 25.02.2003 на придбання обладнання
Iнституту монокристалів НАН України, який на час підписання
договору не мав зареєстрованого інвестиційного чи інноваційного
проекту, в сумі 255056,46 грн.;
- за договором № С-3 від 2003 року за виконані наукові
розробки Iнституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН
України, який на той час не був учасником технопарку та не мав
зареєстрованого інвестиційного чи інноваційного проекту, в сумі
1336800 грн.;
- за договором № 53/03 від 01.11.2003 за виконання
науково-дослідних робіт Науково-дослідній лабораторії базальтових
волокон IПМ НАН України, яка не мала зареєстрованого
інвестиційного чи інноваційного проекту, в сумі 337000 грн.;
- за договором № 02/03 від 01.07.2003 на наукове дослідження
ТОВ "Ветзахист", тематика яких не відповідає кошторису та тематиці
інноваційного проекту, в сумі 18900 грн.
Суди визнали правомірними висновки акту перевірки щодо
нецільового використання коштів на загальну суму 3612639,44 грн.
та зазначили, що дії Науково-технічної Ради технологічного парку
"Iнститут монокристалів" по розподілу коштів зі спеціального
рахунку здійснені за межами повноважень, без належних підстав та
обгрунтувань.
Правові та економічні засади запровадження та фінансування
спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності
технологічних парків визначені Законом України "Про спеціальний
режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних
парків" ( 991-14 ) (991-14)
.
Головним завданням технологічних парків є підтримка
фундаментальних і прикладних наукових досліджень в Україні,
зокрема через фінансування науково-дослідних та
дослідно-конструкторських робіт, модернізацію та створення
науково-технологічної та дослідно-експериментальної бази за
рахунок коштів, які акумулюються при виконанні інвестиційних та
інноваційних проектів.
Так, одним з пріоритетних напрямів діяльності технологічного
парку "Iнститут монокристалів" стало фінансування
науково-дослідних робіт та зміцнення матеріально-технічної бази
ряду інститутів Національної Академії Наук України, необхідної для
проведення наукових досліджень.
Згідно статті 4 Закону України "Про спеціальний режим
інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків"
( 991-14 ) (991-14)
суми податку на додану вартість та суми податку з
прибутку, нараховані по операціям, пов'язаним з виконанням
інвестиційних та інноваційних проектів, технологічні парки, їх
учасники, дочірні та спільні підприємства не перераховують до
бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки та використовують
виключно на наукову та науково-технічну діяльність, розвиток
власних науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз.
Процедура зарахування сум податків на спеціальні рахунки та
їх використання технологічним парком, його учасниками та іншими,
визначеними цим Законом, підприємствами, здійснюється відповідно
до Порядку зарахування сум податків на спеціальні рахунки та їх
використання технологічним парком, затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України № 1018 ( 1018-2000-п ) (1018-2000-п)
від 26.06.2000
року.
Вказаним Порядком передбачено існування двох видів
спеціального рахунку, - спеціальний рахунок виконавця проекту та
спеціальний рахунок технологічного парку, які чітко відрізняються
своїм характером з точки зору термінів їх існування, джерел
надходження та видатків.
Спеціальний рахунок учасника, дочірнього або спільного
підприємства технологічного парку відкривається з дати реєстрації
інвестиційного або інноваційного проекту та повинен бути закритий
через три місяці після закінчення строку виконання проекту. На цей
спеціальний рахунок надходять суми податків, нарахованих при
використанні конкретного інвестиційного чи інноваційного проекту.
Витрати зі спеціального рахунку можливі тільки за тематикою такого
проекту в рамках його кошторису.
Спеціальний рахунок технологічного парку має централізований
характер. На цей рахунок надходять суми податків, нарахованих за
всіма інвестиційними та інноваційними проектами технологічного
парку, які мають різні дати затвердження та завершення виконання.
Тому спеціальний рахунок відкривається з дати затвердження першого
проекту і повинен бути закритий через три місяці після завершення
виконання останнього проекту або після завершення дії спеціального
режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних
парків. Отже, встановлений порядок використання коштів
спеціального рахунку учасника парку не може бути прямо
застосований до порядку використання коштів спеціального рахунку
технологічного парку.
Відповідно до п.6 Порядку зарахування сум податків на
спеціальні рахунки та їх використання технологічним парком,
напрямки використання коштів зі спеціального рахунку
технологічного парку розробляються Науково-технічною Радою
технопарку та затверджуються його керівництвом. Ці напрямки
повинні відповідати п.1 ст.4 Закону України "Про спеціальний режим
інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків
( 991-14 ) (991-14)
та п.4 Порядку зарахування сум податків на спеціальні
рахунки та їх використання технологічним парком ( 1018-2000-п ) (1018-2000-п)
.
Так, з цього спеціального рахунку здійснюється використання
коштів для організації, проведення та участі у роботі наукових
конференцій. Такі конференції проводяться за певними науковими
напрямками, які можуть охоплювати тематику як одного так і
декількох інвестиційних та інноваційних проектів. Зазначене
відноситься і до витрат на публікацію результатів
науково-технічної діяльності. Тобто, чинним законодавством не
обмежено використання коштів спеціального рахунку технологічного
парку на розвиток науки в цілому.
До того ж, на період часу, за який проводилася перевірка
використання коштів спеціального рахунку, редакція п.4 Порядку,
яка регламентувала використання коштів, не встановлювала обмежений
перелік діяльності для використання коштів, а лише зазначала про
деякі напрямки їх використання - "зокрема на", і тільки після
внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 року
до Порядку змін, визначався конкретний перелік діяльності та
робіт - "а саме".
Централізований характер спеціального рахунку технологічного
парку проявляється і при використанні коштів на розвиток власної
науково-технологічної та дослідно-експериментальної бази.
Технологічний парк, який не має статусу юридичної особи, а є
об'єднанням юридичних осіб, не має балансу, на якому знаходяться
основні фонди. Тому науково-технологічною та
дослідно-експериментальною базою технопарку є відповідна база всіх
учасників технопарку, його дочірніх та спільних підприємств.
Отже кошти спеціального рахунку технопарку можуть бути
використані для розвитку бази будь-якого учасника, дочірнього та
спільного підприємства технопарку, в тому числі для придбання
наукового обладнання.
Враховуючи викладене та наявні в справі матеріали, колегія
суддів дійшла висновку, що перераховані зі спеціального рахунку
технологічного парку "Iнститут монокристалів" в рамках договорів з
Iнститутом сцинтиляційних матеріалів Національної Академії Наук
України в сумі, Iнститутом монокристалів, Iнститутом фізики
напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова, Науково-дослідною
лабораторією базальтових волокон IПМ НАН України, ТОВ "Ветзахист"
на придбання обладнання та науково-дослідні роботи кошти
використано за цільовим призначенням, оскільки зазначені кошти
були використані відповідно до вимог ст.4 Закону України "Про
спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності
технологічних парків ( 991-14 ) (991-14)
на наукову та науково-технічну
діяльність, розвиток власних науково-технологічних і
дослідно-експериментальних баз технологічного парку відповідно до
визначених Порядком напрямів та згідно планів використання коштів.
Відповідно до вимог чинного законодавства, податкові органи є
контролюючими органами стосовно податків і зборів, які
справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
Податок на додану вартість та податок на прибуток включені до
переліку державних податків та зборів. Нарахування цих податків
учасники технологічного парку та ЗАТ "Технологічний парк "Iнститут
монокристалів" проводили відповідно до вимог Законів України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Проте суми податків направлялися не до бюджету, а згідно ст.
4 Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної та
інноваційної діяльності технологічних парків" ( 991-14 ) (991-14)
, на
спеціальні рахунки.
З моменту зарахування сум податків на спеціальні рахунки,
кошти вже не відносяться до податків, а є цільовими коштами,
призначення та використання яких визначається спеціальними
нормативними актами, які не відносяться до податкового
законодавства.
Кошти, які знаходяться на спеціальних рахунках технопарків
можуть бути стягнені до бюджету тільки після встановлення факту їх
нецільового використання.
Пунктом 8 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України
Порядку зарахування сум податків на спеціальні рахунки та їх
використання технологічним парком ( 1018-2000-п ) (1018-2000-п)
встановлено, що
технологічні парки звітують про використання зарахованих до
спеціальних рахунків коштів в установленому порядку до
Міністерства освіти та науки України.
На виконання цього порядку Міністерство науки та освіти
України наказом від 17.04.2003 року затвердило Положення про
порядок здійснення моніторингу виконання інвестиційних та
інноваційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності
технологічних парків, згідно якого перевірка виконання
інвестиційних та інноваційних проектів технопарків, використання
коштів, зарахованих на спеціальні рахунки, здійснює Міністерство
освіти та науки України.
Отже, як вбачається з аналізу чинного законодавства,
перевірка ЗАТ "Технологічний парк "Iнститут монокристалів" з
питань цільового використання коштів зі спеціальних рахунків не
входить до компетенції ДПI у Дзержинському районі м. Харкова.
До того ж, перевірка використання коштів спеціального рахунку
проводилася за період з січня 2003 року по червень 2004 року, а
стаття 4 Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної та
інноваційної діяльності технологічних парків" ( 991-14 ) (991-14)
була
доповнена частиною п'ятою, яка передбачала відповідальність за
нецільове використання сум податків, зарахованих на спеціальні
рахунки, тільки в червні 2004 року.
В той же час суди обгрунтовано визнали таким, що відповідає
чинному законодавству, перерахування за договором № А/386-04 від
15.04.2004 учаснику технопарку - спільному
українсько-американському підприємству "Амкріс-ейч Лімітед" коштів
в сумі 200400 грн. на створення власної дослідно-експериментальної
бази та правильно визнали недійсним податкове повідомлення-рішення
в цій частині. Підстав для скасування чи зміни судових рішень в
цій частині не вбачається.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та
апеляційної інстанції щодо визнання недійсним повторного
повідомлення-рішення за № 4252301/1 від 23.02.2005, в якому
податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені в
тій же сумі, що і в попередньому, як такого що прийнято не у
відповідності до вимог закону. Підстав для прийняття такого
рішення відповідач не вказав.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди першої
та апеляційної інстанцій повно і правильно встановили обставини
справи, але безпідставно відмовили в задоволенні позову в повному
обсязі, а тому зазначені судові рішення необхідно скасувати
частково та постановити в цій частині нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги в цій частині.
В решті судові рішення відповідають вимогам закону та
матеріалам справи. Підстав для їх зміни чи скасування в частині
задоволення позову немає.
З огляду на зазначене, касаційна скарга ДПI у Дзержинському
районі м. Харкова задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 223, 229, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів Вищого адміністративного суду України
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу державної податкової інспекції в
Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"Технологічний парк "Iнститут монокристалів" задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 23 серпня
2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду
від 6 березня 2006 року в частині відмови в позові скасувати та
постановити в цій частині нове рішення, яким визнати недійсним
податкове повідомлення рішення ДПI Дзержинського району м. Харкова
№ 4252301/0 від 16.12.2004 в частині визначення податкових
зобов'язань в сумі 3 612 639,44 грн.
Стягнути з держбюджету на користь ЗАТ "Технологічний парк
"Iнститут монокристалів" судові витрати.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення,
протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може
бути оскаржена до Верховного Суду України.
Головуючий О.I. Степашко
Судді Л.I. Бившева
Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчик
О.М. Нечитайло