К/С № К-15472/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Бившевої Л.I.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників
позивача: Яременка Є.Є.
відповідача: Назарову О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
28.02.2006 р.
у справі № 29/734-28/114
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд
Вікторія"
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.
Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду міста Києва від 29.11.2005 р.
у позові повністю відмовлено.
Постанова мотивована тим, що висновки податкової інспекції
про порушення позивачем вимог ст. 5 Закону України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
є правомірними. Згідно з п. 4 ст. 5 вказаного закону торговий
патент має бути виданий на кожне окреме гральне місце, отже,
позивач повинен був отримати патент на кожне гральне поле на якому
можна проводити одну азартну гру, а не на кожний гральний стіл,
який складається із двох чи трьох частин, на кожній з яких
ведеться окрема гра.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
28.01.2006р. вказану постанову скасовано. Позов задоволено
повністю. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення №
0000432600/0- від 03.06.03, №0000432600/1 від 27.06.03, №
0000432600/2 від 22.09.03.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд
виходив з того, що позивачем не було допущено порушення вимог п. 4
ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, оскільки об'єктом
оподаткування є гральне місце, до якого законодавець відносить вид
грального устаткування (гральний автомат або гральний стіл), а не
окремі місця за гральним столом. Тому відсутні підстави для
застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 616036,00 грн.
згідно з п. 1 ст. 8 цього ж закону. Також апеляційний суд виходив
з того, що прийняття податкового повідомлення-рішення вказаним
законом не передбачено, а визначена в ньому сума не є податковим
зобов'язанням.
ДПI у Оболонському районі м. Києва подала касаційну скаргу,
якою просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та
залишити в силі рішення суду першої інстанції. Посилається на
порушення судом апеляційної інстанції ч. 5 ст. 227 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, оскільки ним не надано належної оцінки вказівці
Вищого господарського суду України у постанові від 27.01.2005 р.
на те, що гральний стіл - це стіл з одним гральним полем для
проведення однієї азартної гри. Вважає, що сплата торгового
патенту є обов'язковим платежем у контексті Закону № 2181-III.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи,
судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
Актом перевірки № 62/20/26-20/2/31287640 від 02.06.2003 р.
зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 5 Закону України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, яке полягало в тому, що позивач протягом 2002 - 2003
років здійснював діяльність з надання послуг у сфері грального
бізнесу без отримання торгових патентів на чотири карткових столи.
Податковою інспекцією було встановлено, що позивач має на балансі
два подвійних та один потрійний карткових столи, які складаються
відповідно із двох та трьох частин і на кожній з яких ведеться
окрема гра, яку обслуговує окремий круп'є. На дані столи позивачем
отримано три торгові патенти, тоді як мало бути сім патентів.
ДПI у Оболонському районі м. Києва прийняте податкове
повідомлення-рішення № 0000432600/0 від 03.06.2002 р., яким за
порушення п. 4 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
до позивача на підставі
п. 1 ст. 8 вказаного закону застосовані штрафні санкції в розмірі
616036,00 грн. В результаті адміністративного оскарження,
позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000432600/1,
№ 0000432600/2.
Суд касаційної інстанції знаходить обгрунтованим висновок
суду першої інстанції про правомірність застосування до позивача
штрафних санкцій в сумі 616036,00 грн. згідно з п. 1 ст. 8
вказаного закону, виходячи з такого.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
від
23.03.1996 р. № 98/96-ВР патентуванню підлягають операції з
надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються
суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними
(відокремленими) підрозділами.
Відповідно до п. 4 ст. 5 вказаного закону торговий патент на
здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має
бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат,
гральний стіл).
Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої
інстанції про те, що поняття "гральне місце" ("гральний стіл") у
контексті вказаної норми вживається у значенні "стіл з одним
гральним полем для проведення однієї азартної гри", відповідно, на
кожне таке гральне місце закон зобов'язує суб'єкта підприємницької
діяльності отримувати патент.
Не можна погодитися з позицією суду апеляційної інстанції
щодо неправомірності прийняття податковою інспекцією за порушення
вимог Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
такої форми акту, як
податкове повідомлення-рішення, та визначення штрафних санкцій за
такі порушення, як податкове зобов'язання. При цьому, виходить з
того, що плата за торговий патент на деякі види підприємницької
діяльності згідно із п. 19 ч. 1 ст.14 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
від 25.06.1991 р. № 1251-ХII є
обов'язковим платежем. Порядок же погашення зобов'язань юридичних
осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з
обов'язкових платежів установлений Законом України № 2181-III.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції, ухвалене
відповідно до вимог закону, було помилково скасовано судом
апеляційної інстанції. Тому, касаційна скарга підлягає
задоволенню, постанова апеляційного господарського суду
скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в
силі.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 226, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
28.02.2006 р. скасувати та залишити в силі постанову
Господарського суду міста Києва від 29.11.2005 р.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
Л.I. Бившева
О.I. Степашко