ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Ліпського Д.В.
судді-доповідача Гуріна М.I.
суддів Амєліна С.Є.
Кобилянського М.Г.
Юрченка В.В.
секретар судового засідання Міненко I.М.
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного
суду Житомирської області від 09.08.2005 року у справі за позовом
ОСОБА_1 до Бердичівського об'єднаного міського військового
комісаріату про стягнення заборгованості по надбавках за
безперервну військову службу, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бердичівського
об'єднаного міського військового комісаріату (правонаступника в/ч
А-2128) про стягнення заборгованості по надбавці за безперервну
службу, передбаченої Указом Президента України від 05.05.2003 року
№ 389 ( 389/2003 ) (389/2003)
за період з травня 2003 року по вересень 2004
року та щомісячної премії, встановленої постановою Кабінету
Міністрів України від 22.05.2000 року № 829 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
у сумі
8 883, 15 грн.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської
області від 08.02.2005 року позов задоволено.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від
09.08.2005 року рішення суду першої інстанції скасовано. ОСОБА_1
відмовлено в задоволенні позову.
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення апеляційного суду Житомирської області від
09.08.2005 року, а рішення Бердичівського міськрайонного суду
Житомирської області від 08.02.2005 року залишити в силі,
посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної
інстанції норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
позивач під час проходження військової служби в в/ч А-2128 з
травня 2003 року по вересень 2004 року отримував надбавку за
безперервну службу у розмірі 15%.
Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389
( 389/2003 ) (389/2003)
"Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил
України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного
комітету у справах охорони державного кордону України та
Управління державної охорони України за безперервну службу" надано
Міністрові оборони України право встановлювати військовослужбовцям
Збройних Сил України у відсотках до грошового забезпечення, які
мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу
служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10%; понад 10 років -
до 30%; понад 15 років - до 50%; понад 20 років - до 70%; понад 25
років - до 90 %. Порядок і умови виплати зазначених надбавок
визначаються Міністром оборони України.
Крім того, відповідно до цього Указу виплата вказаних
надбавок здійснюється з 01.05.2003 року за рахунок коштів,
передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних
Сил України.
Відповідно до Iнструкції про порядок і умови виплати
щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних
Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від
26.05.2003 року № 149 ( z0411-03 ) (z0411-03)
розміри щомісячної надбавки за
безперервну службу в Збройних Силах України щорічно
встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення,
за рішенням Міністра оборони України.
Таким чином, за період з травня 2003 року по вересень 2004
року позивач отримував надбавку за безперервну службу у розмірі 15
% у межах наявного фонду грошового забезпечення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про
те, що при розгляді справи судом було допущено неправильне
застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального
права, що призвели до неправильного вирішення спору.
За таких обставин, коли судом апеляційної інстанції не
допустили порушень норм матеріального та процесуального права при
ухваленні судового рішення та вчиненні процесуальних дій,
касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове
рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 09.08.2005
року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського об'єднаного
міського військового комісаріату про стягнення заборгованості по
надбавках за безперервну військову службу залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
(підпис)
Д.В. Ліпський
Судді
(підпис)
С.Є. Амєлін
(підпис)
М.I. Гурін
(підпис)
М.Г. Кобилянський
(підпис)
В.В. Юрченко
З оригіналом згідно
Суддя М.I. Гурін