ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого -судді Фадєєвої Н.М.
Суддів -Бим М.Є., Гордійчук М.П., Костенко М.I. Леонтович
К.Г.,
при секретарі -Коротких В.В.
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на рішення
Господарського суду Київської області від 01.11.2004 р. та
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 04.08.2005 р. у справі за позовом Iванківської міжрайонної
державної податкової інспекції Київської області до Суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про визнання
суми податкового зобов'язання, -
В С Т А Н О В И Л А :
Справа №К-9134/06
Доповідач Фадєєва Н.М.
19.07.2004 р. Iванківська міжрайонна державна податкова
інспекція Київської області (далі по тексту - позивач, Iванківська
МДПI) звернулась до Господарського суду Київської області з
позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, СПД ОСОБА_1), в якому
просить визнати за відповідачем визначену за непрямим методом суму
податкового зобов'язання: 1) з податку на додану вартість у
розмірі 101 855,17 грн., в т.ч. 67 903,45 грн. основного платежу
та 33 951,72 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 2) по
прибутковому податку з громадян у розмірі 139 437,29 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.11.2004
р. у справі №322/19-04, яке залишено без змін постановою
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
04.08.2005 р., позовні вимоги Iванківської МДПI задоволено;
визнано за СПД ОСОБА_1 визначену за непрямим методом суму
податкового зобов'язання: 1) з податку на додану вартість у
розмірі 101 855,17 грн., в т.ч. 67 903,45 грн. основного платежу
та 33 951,72 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 2) по
прибутковому податку з громадян у розмірі 139 437,29 грн.
СПД ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням Господарського суду
Київської області від 01.11.2004 р. та постановою Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2005 р. у
справі №322/19-04 подав касаційну скаргу, в якій просить їх
скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних
вимог Iванківської МДПI відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий
адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга СПД
ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до п.п. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(тут і далі
по тексту нормативно-правові акти в редакції, що діяла на момент
виникнення спірних правовідносин) якщо контролюючий орган не може
самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника
податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього
Закону у зв'язку з не встановленням фактичного місцезнаходження
підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження
фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових
осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також
якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з
не веденням платником податків податкового обліку або відсутністю
визначених законодавством первинних документів, сума податкових
зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим
методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли
декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що
проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує
розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у
порядку, передбаченому законодавством.
Порядок визначення органами державної податкової служби сум
податкових зобов'язань, які виникають у зв'язку з провадженням
підприємницької діяльності, за непрямими методами на час спірних
правовідносин регулювався Методикою визначення сум податкових
зобов'язань за непрямими методами, затвердженою постановою
Кабінету Міністрів України від 27.05.2002 р. №697 ( 697-2002-п ) (697-2002-п)
(далі по тексту - Методика).
Пунктом 5 Методики передбачено, що рішення про застосування
непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань приймає
керівник органу державної податкової служби. В цьому рішенні
обов'язково зазначаються підстави його прийняття
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.03.2004 р. на
підставі службової записки від 09.03.2004 р. НОМЕР_1 та у зв'язку
з не встановленням фактичного місцезнаходження відповідача
начальником Iванківської МДПI прийнято рішення НОМЕР_2 про
застосування непрямих методів визначення суми податкових
зобов'язань.
Відповідно до п. 7 Методики для визначення сум податкових
зобов'язань за непрямими методами органи державної податкової
служби можуть використовувати інформацію та документи про
діяльність платника податків, одержані згідно із законодавством,
зокрема: про державну реєстрацію, фактичне місцезнаходження,
кількість найманих працівників, види діяльності, джерела
походження доходів, взаєморозрахунки з постачальниками та
споживачами, рахунки у банках і рух коштів на них, обсяги
готівкових розрахунків, суми наданих та одержаних позик; про
виявлені та задокументовані під час перевірок незадекларовані
та/або незазначені у розрахунках доходи і витрати платника
податків; про результати обстежень будь-яких виробничих,
складських, торговельних та інших приміщень підприємств, установ
та організацій незалежно від форми власності та житла громадян,
якщо воно використовувалось як реєстраційна адреса суб'єкта
підприємницької діяльності - юридичної особи та для одержання
доходів; письмові пояснення і відомості керівників, інших
посадових осіб підприємств, установ та організацій, діяльність
яких перевіряється; вилучені документи, що свідчать про приховання
(заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів
(обов'язкових платежів), та вилучені у суб'єктів підприємницької
діяльності - фізичних осіб реєстраційні свідоцтва або спеціальні
дозволи (ліцензії, патенти тощо), які порушили порядок провадження
підприємницької діяльності; відомості та документи, отримані
внаслідок проведеної оперативно-розшукової діяльності.
Пунктом 8 Методики передбачено, що визначення сум податкових
зобов'язань за непрямими методами може здійснюватися органами
державної податкової служби лише стосовно податку на додану
вартість, акцизного збору, податку на прибуток підприємств,
податку на доходи фізичних осіб (щодо суб'єктів підприємницької
діяльності - фізичних осіб), податку з реклами, рентних платежів,
збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок
державного бюджету, готельного збору, збору за спеціальне
використання природних ресурсів і збору за забруднення
навколишнього природного середовища в т.ч. і з використанням
методу розрахунку грошових надходжень.
Метод розрахунку грошових надходжень базується на визначенні
показника доходів, одержаних платником податків від провадження
господарської діяльності. Для розрахунку цього показника
використовується інформація про надходження коштів на банківські
рахунки платника податків, яка підтверджується банківськими
документами, та інша інформація (документи), що підтверджують
одержання коштів платником податків.
На виконання рішення начальника Iванківської МДПI про
застосування непрямих методів визначення податкових зобов'язань
від 09.03.2004 р. НОМЕР_2 проведено позапланову документальну
перевірку дотримання вимог податкового законодавства про
оподаткування СПД ОСОБА_1 за непрямими методами визначення сум
податкових зобов'язань за період з 01.07.2002 р. по 01.03.2004 р.,
що підтверджується актом від 15.03.2004 р. НОМЕР_3 (далі по
тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення відповідачем: 1) п.п
7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, в наслідок чого ним занижено податкове зобов'язання
з податку на додану вартість за липень - серпень 2002 р. на суму у
розмірі 67 903,45 грн.; 2) ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів
України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, що стало
підставою для донарахування прибуткового податку на суму у розмірі
139 437,29 грн.
19.03.2004 р. відповідно до висновків Акту перевірки
Iванківською МДПI прийнято податкові повідомлення-рішення: 1)
НОМЕР_4, яким СПД ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання
з податку на додану вартість у розмірі 101 855,17 грн., в т.ч. 67
903,45 грн. основного платежу та 33 951,72 грн. штрафних
(фінансових) санкцій; 2) НОМЕР_5, яким відповідачу визначено суму
податкового зобов'язання по прибутковому податку на доходи від
підприємницької діяльності у розмірі 139 437,29 грн.
Податкові повідомлення-рішення від 19.03.2004 р. НОМЕР_4 та
НОМЕР_5 оскаржені відповідачем в порядку апеляційного узгодження
податкового зобов'язання, але залишені податковими органами без
змін.
Згідно з п.п. 19.3.6 п. 19.3 ст. 19 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(який був чинний на
момент звернення Iванківської МДПI з позовом) якщо платник
податків відмовляється узгодити податкове зобов'язання, нараховане
податковим органом з використанням непрямого методу, податковий
орган зобов'язаний звернутися до суду з позовом про визнання такої
суми податкового зобов'язання.
Таким чином, на думку судової колегії, судами попередніх
інстанцій дійшли обгрунтовано задоволено позовні вимоги
Iванківської МДПI щодо визнання суми податкових зобов'язань СПД
ОСОБА_1
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України
дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій
належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм належну
правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального
права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення
Господарського суду Київської області від 01.11.2004 р. та
постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 04.08.2005 р. у справі №322/19-04 не встановлено.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської
області від 01.11.2004 р. та постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 04.08.2005 р. у справі
№322/19-04 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 01.11.2004
р. та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 04.08.2005 р. у справі №322/19-04 залишити
без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді