ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого - судді Цуркана М.I.
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Ліпського Д.В.,
Юрченка В.В.,
розглянувши в попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31
березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 31
травня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського
міського військового комісаріату про перерахунок пенсії,-
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до
суду з позовом до Київського міського військового комісаріату про
перерахунок пенсії , в якому просив постановити
рішення, яким зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії
з урахуванням премії 33,3% згідно п. 3 Постанови КМУ № 829 від 22
травня 2000 ( 829-2000-п ) (829-2000-п)
року та 100% пенсії, перерахованої у
відповідності з ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
з 01 січня 2005 року, 100% надбавки, встановленої Указом
Президента України № 173 від 23 лютого 2002 ( 173/2002 ) (173/2002)
року, 70%
надбавки за Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003
( 389/2003 ) (389/2003)
року, 40% надбавки, передбаченої Указом Президента
України від 14 липня 1999 року № 847/99 ( 847/99 ) (847/99)
з 01 вересня по
31 грудня 2002 року.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 травня 2005 року
залишено без змін рішення Шевченківського районного суду міста
Києва від 31 березня 2005 року, яким в задоволені позову
відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач
звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який
направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду
України.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення
першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий
розгляд, оскільки суди неправильно застосували норми матеріального
права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної
скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального закону, правової
оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів приходить до висновку про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та
скасування ухвалених по справі судових рішень.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
ОСОБА_1 відповідно до наказу НОМЕР_1 від 09 лютого 1990 року
заступника Міністра Оборони СРСР звільнений за станом здоров'я зі
Збройних Сил в запас, а наказом начальника 22 деревообробного
комбінату НОМЕР_2 від 21 березня 1990 року звільнений у відставку
з дня підписання наказу.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
,
який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення
військовослужбовців Збройних сил України, які мають право на
пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що
визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 вищевказаного Закону (в редакції
яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), пенсії особам
офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам,
які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей
обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм
пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи
спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки
за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у
порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992
року № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги років,
призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового
забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед
звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної
надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового
забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і
науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Щодо нової редакції ч. 3 ст. 43 зазначеного Закону, де
йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення
за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається
оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну
надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового
забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах,
встановлених законодавством" та п.2 Перехідних положень до Закону
України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 1769-15 ) (1769-15)
, який передбачає право на перерахунок пенсії з
урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають
чинність з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої дії в часі.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 452 від 06
квітня 1998 ( 452-98-п ) (452-98-п)
року "Про упорядкування додаткових видів
грошового забезпечення військовослужбовців", якою затверджені
додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що
виплачуються щомісячно, премія не відноситься до додаткових видів
грошового забезпечення.
Відповідно до положень ст.63 Закону України "Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, призначені військовослужбовцям
пенсії перераховувались з підвищенням грошового забезпечення
відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на
пенсію за цим законом.
Враховуючи наведене, суди дійшли обгрунтованого висновку про
відмову в задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 на момент
звільнення вказаних надбавок не отримував, оскільки звільнений до
їх запровадження, а премія не відноситься до додаткових видів
грошового забезпечення.
Оскільки оскаржуване судове рішення постановлено з
дотриманням норм матеріального і процесуального права, колегія
суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без
задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, ч.5 ст.254 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення
Шевченківського районного суду міста Києва від 31 березня 2005
року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 31 травня 2005
року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ :
СУДДI :