ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     24 січня 2007 року  м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     суддів:  Бутенка В.I.,

     Сороки М.О. (доповідача),

     Штульмана I.В.,

     Лиски Т.О.,

     Панченка О.I.,

     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 про визнання незаконним
рішення Керченської міської ради від 22 листопада 2001 року,

                           встановила:

     У березні 2005 року ОСОБА_1  звернувся до суду із скаргою про
визнання  незаконним  рішення  Керченської  міської  ради  від  22
листопада 2001 року.

     Свої вимоги мотивував тим, що рішенням 26 сесії 23  скликання
Керченської міської  ради  від  22.11.2001  р.  "Про  застосування
контрактної форми договору з  керівником  підприємства,  установи,
організації, що знаходяться у комунальній  власності"  порушуються
його  права  як  директора  комунального   підприємства   і   воно
суперечить діючому законодавству.

     Рішенням Керченського  міського  суду  Автономної  Республіки
Крим від 22 квітня 2005 року в задоволенні скарги відмовлено.

     Постановою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9
листопада 2005 року рішення Керченського міського суду  Автономної
Республіки Крим від 22 квітня 2005 року змінено.

     У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення  судами
норм матеріального і процесуального права, просить судові  рішення
скасувати та постановити нове про задоволення скарги.

     Відмовляючи у задоволенні скарги, суди виходили  з  того,  що
заявником  порушено строк звернення до суду і  не  надано  доказів
про поважність причин пропуску цього строку.

     Згідно ч. 3 ст.  211  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
          (далі  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        )  підставами
касаційного оскарження судового рішення  є  порушення  судом  норм
матеріального чи процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  220  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції перевіряє  правильність  застосування  судами
першої   та   апеляційної   інстанцій   норм   матеріального    та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не  може
досліджувати  докази,  встановлювати   та   визнавати   доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені  в  судовому   рішенні,   та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

     Встановлено  і  це  вбачається  з   матеріалів   справи,   що
оскаржувані   судові   рішення   ухвалені   з   додержанням   норм
матеріального і процесуального права та відсутні  передбачені  ст.
227  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          підстави  для   їх   обов'язкового
скасування.

     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.

     Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223,  224,  230,  231  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,

                            ухвалила:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Керченського міського суду від 22 квітня  2005  року  і  постанову
апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 листопада  2005
року - без змін.

     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає.

     Судді:  (підписи)

     З оригіналом згідно  Суддя: