розглянувши у попередньому розгляді справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії за його касаційною скаргою на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 14 листопада 2005 року та на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 18 січня 2006 року,

У серпні 2004 року ОСОБА_1

( далі позивач )

( далі позивач ) звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного військового комісаріату ( далі відповідач )

, в якому просив постановити рішення, яким зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням премії 33,3% згідно п.3 Постанови КМУ №829 від 22 травня 2000 ( 829-2000-п ) (829-2000-п) року, 100% надбавки, встановленої Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 ( 173/2002 ) (173/2002) року, 90% надбавки за Указом Президента України №389 від 5 травня 2003 ( 389/2003 ) (389/2003) року та провести збільшення розміру нарахованої пенсії на 50% за період з січня по серпень 2005 року.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 18 січня 2006 року залишено без змін рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 14 листопада 2005 року, яким в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. В касаційній скарзі він просить скасувати судове рішення судів першої та апеляційної інстанції, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме : неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, невірно застосовано пенсійне законодавство та порушені норми Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР) .

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального закону, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15) , колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвалених по справі судових рішень.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, який вийшов на пенсію у жовтні 1998 року.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12) , який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст. 43 вищевказаного Закону / в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин/, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Щодо нової редакції ч.3 ст.43 зазначеного Закону, де йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством" та п.2 Перехідних положень до Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15) , який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають чинность з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої дії в часі.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №452 від 06 квітня 1998 ( 452-98-п ) (452-98-п) року "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців", якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачуються щомісячно, премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до положень ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)

( що діяли до 1 січня 2005 року )

, призначені військовослужбовцям пенсії перераховувались з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на пенсію за цим законом.

Посилання позивача на порушення його конституційних прав є безпідставними оскільки спірні правовідносини врегульовані спеціальним Законом, а саме ст. 43 Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12) .

Враховуючи наведене, суди дійшли обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 на момент звільнення вказаних надбавок не отримував, так як звільнений до їх запровадження, а премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.

З урахуванням того, що оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 18 січня 2006 року та рішення Богунського районного суду м.Житомира від 14 листопада 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії - залишити без змін.