ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого
С.Я.
при секретарі - Кулеша А.О.
розглянувши у судовому засіданні справу за касаційною
скаргою Рівненської ОДПI на рішення господарського суду
Рівненської області від 23.02.2005р. та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 23.08.2005р. у справі за
позовом ТОВ "Райз-Транссервіс" до Рівненської ОДПI, третя особа -
ДПА в Рівненській області, про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Справа № К-18857/06
Доповідач Фадєєва Н.М.
ТОВ "Райз-Транссервіс" звернулося з позовом в господарський
суд про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Рівненської ОДПI за № 0013261550/0 від 22.07.2004р. в частині
донарахування податку на прибуток в сумі 10 900 грн. курсової
різниці по валютному кредиту та в сумі 7 500 грн. курсової
різниці по заборгованості на відрядження за кордон, а також в
частині нарахування штрафних санкцій в сумі 900 грн.
Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що прийняте
податковим органом повідомлення-рішення 22.07.2004р. №
0013261550/0 про визнання податкового зобов"язання з податку на
прибуток в сумі 162 300 грн., в тому числі 154 600 грн. основного
боргу та 7 700 грн. штрафних санкцій, з яких 10 900 грн. складає
курсова різниця по валютному кредиту, отриманому в АППБ "Аваль" та
7 500 грн. курсова різниця по заборгованості на відрядження за
кордон. Вищевказане повідомлення-рішення було оскаржене в
адміністративному порядку до Рівненської ОДПI і залишено нею без
змін. Повторна скарга подавалася до ДПА в Рівненській області.
Рішенням від 18.10.2004р. скарга залишена без задоволення. Вважає,
що Державна податкова адміністрація в Рівненській області,
розглядаючи скаргу, не подала вмотивованого рішення, як того
вимагає підпункт 5.2.2 пункту 5.2. статті 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, тому скарга
вважається повністю задоволена на користь платника податків з дня
наступного за останнім днем зазначених строків.
Рішенням господарського суду Рівненської області від
23.02.2005р. позовні вимоги ТОВ "Райз -транссервіс" задоволенні.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
23.08.2005р. апеляційна скарга Рівненської ОДПI залишена без
задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від
23.02.2005р. - без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями,
Рівненська ОДПI звернулася з касаційною скаргою до Вищого
адміністративного суд України, у якій просить скасувати судові
рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в
задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм
матеріального і процесуального права
Касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
Як встановлено матеріалами справи, на підставі висновку
відділу документальних перевірок податкової інспекції та з
декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал
2004р. було проведено камеральну перевірку податкової декларації
податку на прибуток, про що складено акт за № 206 від 22.07.2004р.
За результатами перевірки Рівненською ОДПI прийнято
податкове повідомлення-рішення № 0013261550/0 від 22.07.2004р.,
згідно якого донараховано позивачеві суму податкового зобов"язання
з податку на прибуток в сумі 162 300 грн.
Рішенням Рівненської ОДПI від 13.08.2004р. № 3857/25-09
скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове
повідомлення-рішення - без змін.
Крім того, 13.08.2004р. Рівненською ОДПI за результатами
розгляду скарги платника винесено податкове повідомлення-рішення №
0013261550/1.
Повторна скарга позивача до ДПА в Рівненській області про
перегляд податкового повідомлення-рішення № 0013261550/0 від
22.07.2004р. та повторного податкового повідомлення-рішення №
0013261550/1 від 13.08.2004р. також залишена без задоволення, а
податкові повідомлення-рішення - без змін.
Підпункт 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі Закон № 2181-III)
встановлено, що у разі, коли платник податків вважає, що
контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов"язання
або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з
питань оподаткування або виходить за межі його компетенції,
встановленої законом, такий платник податків має право звернутися
до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка
подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами,
розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне
надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом
десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником
податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого
органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов"язаний прийняти
вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти
календарних днів від дня отримання скарги платника податків на
його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому
під розписку. У разі, коли контролюючий орган надсилає платнику
податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги,
такий платник податків має право звернутися протягом десяти
календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з
повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при
повторному повному або частковому незадоволенню скарги - до
контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного
десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного
двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Суд апеляційної інстанції правомірно не погодився з висновком
суду першої інстанції про задоволення позову з тих підстав, що
податковим органом не подано вмотивованого рішення. Податковим
органом прийнято та направлено стороні рішення про розгляд скарги
від 18.10.2004р.
Податковим органом зазначено, що в порушення пп..7.3.3. п.
7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу валових витрат включено курсову різницю в
сумі 43 602 грн., в тому числі II кв. - 20 700 грн. та III кв. -
22900 грн. по валютному кредиту, отриманому в 2002р. від РФ АППБ
"Аваль"; в порушення пп.. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу
валових витрат в II кв. 2003р. зайво включено курсову різницю по
заборгованості по відрядженнях за кордон, станом на 01.01.2003р. в
сумі 30 000 грн.
У відповідності до пп.. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 283/97
датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається
дата, яка припадає на податковий період, протягом якого
відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата
списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату
товарів (робіт. Послуг), а в разі їх придбання за готівку - день
їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування
платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного
отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Як встановлено матеріалами справи, позивач збільшував валові
витрати на дату фактичної сплати кредиту та витрат на відрядження
згідно із курсом відповідної валюти, встановленої Національним
банком України, на момент здійснення такої сплати/повернення.
Платником податку кредиторська заборгованість за отримання
кредиту, витрат на відрядження погашалась в іноземній валюті, яка
ним придбавалась на Міжбанківській валютній біржі. Законом України
""Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
оподаткування операцій у разі здійснення розрахунків в іноземній
валюті, передбачено підпунктом 7.3.
Згідно із пп. 7.3.2. п. 7.3 ст. 7 цього Закону витрати,
понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті
протягом звітного періоду у зв"язку з придбанням товарів , вартість яких відноситься до валових витрат такого
платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати
балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із
положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не
підлягають перерахуванню у зв"язку із зміною обмінного курсу
гривні протягом такого звітного періоду. У відповідності до пп..
7.3.4 п. 7.3 ст. 7 Закону у разі купівлі іноземної валюти за
гривні валові витрати або валові доходи платника податку не
змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв"язку з
такою купівлею , вважається балансовою вартістю такої
іноземної валюти. На підставі наведених норм платник податку
визначив балансову вартість іноземної валюти, яка підлягала сплаті
нерезидентові за поставлені товарно-матеріальні цінності, а не
балансову вартість заборгованості, як вважає відповідач.
Таким чином, під час повернення кредиту та купівлі валюти для
відрядження, платник податку відносив до валових витрат вартість
таких операцій у відповідності до вимог ст.. 11 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
на дату
фактичного отримання кредиту та відрядних відповідно до курсу
Національного банку України, встановленого до відповідної валюти,
а після перерахування валюти та встановлення її балансової
вартості у відповідності до пп. 7.3.2 та пп.. 7.3.4 п. 7.3 ст. 7
цього Закону, уточнив свої валові витрати у відповідних періодах.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
підставами касаційного оскарження
є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення
норм матеріального чи процесуального права, які передбачені
статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.. ст.. 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Рівненської ОДПI залишити без задоволення,
а рішення господарського суду Рівненської області від 23.02.2005р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
23.08.2005р - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді :