розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, -

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області. Просила зобов'язати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області звільнити її від присвоєного ідентифікаційного номера, виключивши всі дані про неї з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, анулювати присвоєний їй ідентифікаційний номер, зберегти за нею раніше встановлену форму обліку платника податків та інших обов'язкових платежів та виконати на одній із сторінок її паспорта відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2004 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області та зобов'язано Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області на одній із сторінок паспорта ОСОБА_1, призначеної для особливих відміток, виконати наступний запис: "Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера", посвідчивши його підписом керівника державної податкової інспекції і гербовою печаткою та виключити з Державного реєстру присвоєний Заболотній Л.М. ідентифікаційний номер зі збереженням раніше встановленої форми обліку. В решті вимог скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2004 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2004 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1, а також Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і постановити нове рішення, яким зобов'язати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області виключити інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, постановлене з грубим порушенням чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційних скарг, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області слід залишити без задоволення, а касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Разом з тим, механізм виконання вищенаведених відміток у паспортах громадян України діючим законодавством не був визначений.

Але відсутність такого механізму не може бути підставою для невиконання вимог діючого законодавства.

Крім того, згідно зі статтею 3 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів створюється Головною державною податковою інспекцією України і складається з інформаційного фонду, що міститься у базах даних Головної державної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій по Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах.

Виходячи з наведеного, суди дійшли правильного висновку, зобов'язавши Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області зберегти за скаржником раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів та виконати у паспорті скаржника відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

А також відповідно до частини 8 статті 5 вищезазначеного закону зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями.

Тобто, внесена до Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, підлягає видаленню.

При цьому колегія суддів вважає, що відповідні дії зобов'язана вчинити саме державна податкова інспекція, на яку покладені обов'язки щодо зміни даних, занесених до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Таким чином, повно та правильно встановивши обставини справи, суди дійшли помилкового висновку про відмову в задоволенні вимог щодо зобов'язання Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області вчинити дії щодо виключення інформації про скаржника з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Тому рішення в цій частині підлягають скасуванню відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України з постановленням нового судового рішення про задоволення вимог ОСОБА_1 щодо виключення інформації про неї з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2004 року в частині відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо видалення інформації про неї з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів скасувати, і зобов'язати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області вчинити відповідні дії щодо видалення інформації про ОСОБА_1 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів.

В решті рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2004 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.