ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     18 січня 2007 року  м. Київ
                          Колегія суддів
         Вищого адміністративного суду України в складі:
     головуючого-судді Бутенка В.I.,
     суддів:  Лиски Т.О., Панченка О.I., Чумаченко Т.А., Штульмана
I.В.,
     при секретарі  Якименко О.М.,
     за участю представників сторін: ОСОБА_1., ОСОБА_2.,
     розглянувши в порядку касаційного провадження адміністративну
справу  за касаційною  скаргою  Черкаського  обласного  управління
юстиції на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 29
травня 2006  року  та  ухвалу  колегії  суддів  судової  палати  в
цивільних справах апеляційного  суду  Черкаської  області  від  26
липня 2006 року у справі за адміністративним  позовом  ОСОБА_1  до
Черкаського обласного управління юстиції про  скасування  наказів,
поновлення  на  посаді,  стягнення  середнього  заробітку  за  час
вимушеного  прогулу  та  видачу  дубліката  трудової  книжки   без
внесення запису про припинення державної служби, -
 
                           встановила:
     У березні 2002 року ОСОБА_1. звернувся до суду з  позовом  до
Черкаського обласного управління юстиції про  скасування  наказів,
поновлення на роботі та оплати за  час  вимушеного  прогулу.  Свої
вимоги мотивував тим, що наказом начальника Черкаського  обласного
управління  юстиції  НОМЕР_1  його   було   звільнено   з   посади
IНФОРМАЦIЯ_1 Черкаського обласного управління юстиції.
     Звільнення вважає незаконним, тому  що  підстави  звільнення,
вказані в акті службового розслідування  від  29.01.2002  року,  є
надуманими та сфабрикованими.
     Просив суд поновити його на  роботі  на  посаді  IНФОРМАЦIЯ_1
Черкаського обласного управління юстиції та стягнути з відповідача
на його користь середній заробіток за  час  вимушеного  прогулу  з
11.02.02 року.
     В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги  і  просив
суд скасувати наказ № НОМЕР_2 параграф  1  начальника  Черкаського
обласного   управління   юстиції,   поновити   його   на    посаді
IНФОРМАЦIЯ_1,  або  на  посаді  IНФОРМАЦIЯ_2   з   окладом,   який
прирівнюється до окладу IНФОРМАЦIЯ_1  з  10  рангом  IНФОРМАЦIЯ_2,
стягнути з відповідача на його користь середній заробіток в сумі
     35 507 грн. з 11 лютого 2002 року по 15 травня 2006  року  та
зобов'язати  відповідача  видати  дублікат  трудової  книжки   без
внесення запису про припинення державної служби відповідно до п.п.
2, 6 ст. 30 Закону "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
        .
     Постановою Соснівського районного  суду  від  29.05.2006  р.,
залишеною  без  змін  ухвалою  колегії  суддів  судової  палати  в
цивільних справах апеляційного  суду  Черкаської  області  від  26
липня 2006 року, позов задоволено частково.
     Визнано незаконним та скасовано наказ №  НОМЕР_2  параграф  1
від 14 січня 2002 року "Про відсторонення ОСОБА_1. від  роботи  14
січня 2002 року з 12:00 год. до кінця робочого дня".
     Визнаний незаконним та скасований наказ  НОМЕР_1  параграф  3
"Про припинення державної служби ОСОБА_1  за  п.п.  2,  6  ст.  30
Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
        .
     Поновлено  ОСОБА_1   на   посаді   IНФОРМАЦIЯ_1   Черкаського
обласного управління  юстиції з 11 лютого 2002 року.
     Стягнуто  з  Черкаського  обласного  управління  юстиції   на
користь ОСОБА_1 середній заробіток за  час  вимушеного  прогулу  в
сумі
     32 765,55 грн. Стягнуто з  Черкаського  обласного  управління
юстиції на користь держави судові витрати в сумі 327,65 грн.
     Не  погоджуючись   із   вказаними   судовими   рішеннями   та
посилаючись на допущені  судами  порушення  норм  матеріального  і
процесуального  права,  в  касаційній  скарзі  Черкаське   обласне
управління юстиції  просить  скасувати  ухвалу  апеляційного  суду
Черкаської області від 26 липня 2006 року і постанову Соснівського
районного суду м. Черкаси від 29.05.2006 р.  та  постановити  нове
рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_1. відмовити, зобов'язавши
останнього повернути стягнуті кошти в розмірі 32 765,55 грн.
     Заслухавши суддю-доповідача,  перевіривши  матеріали  справи, 
пояснення осіб, які  з'явилися  в  судове  засідання,  перевіривши
доводи  касаційної  скарги  щодо  дотримання   судом   першої   та
апеляційної інстанцій норм матеріального та  процесуального права,
а  також  правову  оцінку  обставин  у  справі,  колегія    суддів
приходить  до  висновку,   що   касаційна   скарга   не   підлягає
задоволенню  з наступних  підстав.
     Встановлено,  що  позивач  працював  на  посаді  IНФОРМАЦIЯ_1
Черкаського обласного  управління  юстиції  з  вересня  1993  року
відповідно до наказу № НОМЕР_3.
     Наказом начальника Черкаського обласного  управління  юстиції
НОМЕР_1 припинена державна служба ОСОБА_1. за п.п. 2, 6
     ст. 30 Закону  України  "Про  державну  службу"  ( 3723-12 ) (3723-12)
        ,
тобто  за  порушення  Присяги  IНФОРМАЦIЯ_2,  вчинення   дій,   що
перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу.
     Підставою припинення державної  служби,  був  акт  службового
розслідування від 29.01.2002 року в  якому  вказано,  що  ОСОБА_1.
своєю  поведінкою  систематично  ігнорує   доручення   керівництва
обласного    управляння    юстиції,    перешкоджає     нормальному
функціонуванню  державного  органу,  поводить  себе  неетично  чим
порушує ст.  5,  10,  16  Закону  України  "Про  державну  службу"
( 3723-12 ) (3723-12)
        .
     Враховуючи всі ці  обставини  та  виходячи  з  висновку  акту
службового розслідування, комісія вважала, що своїми діями позивач
порушує присягу IНФОРМАЦIЯ_2.
     Судами встановлено, що підставами припинення державної служби
послужив акт службового розслідування від 29 січня  2002  року,  в
якому  викладені  факти  несвоєчасної  підготовки  інформації,  не
належним  чином  заповнення  декларації,   невиконання   письмових
вказівок,  відсутність   ведення   відповідної   документації   та
перебування на робочому місці в нетверезому стані.
     Відповідно до ст. З0 Закону  України  "Про  державну  службу"
( 3723-12 ) (3723-12)
         підставами припинення державної  служби  є:  порушення
умов реалізації права на державну службу; недотримання  пов'язаних
із проходженням державної служби вимог передбачених ст. 16 ЗУ "Про
державну службу"; досягнення державним службовцем граничного  віку
проходження державної служби; відставки державних службовців,  які
займають  посади  першої  або  другої  категорії;  виявлення   або
виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню IНФОРМАЦIЯ_2  на
державній службі; відмови IНФОРМАЦIЯ_2 від прийняття або порушення
Присяги; неподання або подання  державним  службовцем  неправдивих
відомостей щодо його доходів, передбачених ст. 13  Закону  України
"Про державну службу" ( 3723-12 ) (3723-12)
        .
     Статтею 14 Закону України "Про державну  службу"  ( 3723-12 ) (3723-12)
        
передбачено,  що   дисциплінарні   стягнення   застосовуються   до
IНФОРМАЦIЯ_2  за  невиконання  чи  неналежне  виконання  службових
обов'язків, перевищення  своїх  повноважень,  порушення  обмежень,
пов'язаних з проходженням державної служби,  а  також  за  вчинок,
який порочить  його  як  IНФОРМАЦIЯ_2  або  дискредитує  державний
орган, в якому він працює.
     Задовольняючи позов ОСОБА_1. про визнання  незаконним  наказу
про звільнення, суд першої інстанції прийшов вірного висновку, і з
ним обгрунтовано погодився апеляційний  суд  про  те,  що  в  акті
службового  розслідування  викладені  факти   порушення   обмежень
являються незначними та такими, що суттєво не впливали  на  роботу
органу, та  не  могли  бути  підставою  для  припинення  державної
служби.
     Крім  того,  відповідачем  не  було   надано   доказів,   які 
вказували  б  на  порушення  позивачем  Присяги  IНФОРМАЦIЯ_2   та
невстановлені  факти  вчинення  позивачем  дій,  що  перешкоджають
нормальному функціонуванню державного органу, тому даний  висновок
був передчасним і не відповідав обставинам справи.
     Як вбачається  з  матеріалів  справи,  що  також  встановлено
судами, 14.01.2002 року був складений  акт  про  те,  що  ОСОБА_1.
вживав спирті напої в робочий час, так як від  нього  чувся  запах
спиртного. В цей же  день  наказом  в.  о.  начальника  управління
ОСОБА_1. був відсторонений від роботи з  12-тої  години  до  кінця
робочого дня у зв'язку з перебуванням останнього на робочому місці
у нетверезому стані. Після  відсторонення  від  роботи  позивач  о
14-00 звернувся  до  наркологічного  диспансеру  для  встановлення
стану  алкогольного  сп'яніння.  Відповідно  до  акту  №   НОМЕР_4
ОСОБА_1. знаходився у тверезому стані,  що  свідчить  про  те,  що
наказ № НОМЕР_2 від 14.01.2002 року  "Про  відсторонення  позивача
від роботи у зв'язку з тим, що він перебував на робочому  місці  у
стані алкогольного сп'яніння" є необгрунтованим та безпідставним.
     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до   висновку
про те, що судами першої та апеляційної інстанцій  належним  чином
з'ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку.
     Постановлені по справі рішення належним чином мотивовані і за
своїм змістом та  формою  відповідають  вимогам  матеріального  та
процесуального закону.
     Відсутні  передбачені  ст.  227   КАС   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        
порушення норм матеріального чи процесуального  права,  які  могли
призвести до неправильного вирішення справи і слугувати  підставою
для скасування ухвали апеляційного суду Черкаської області від  26
липня 2006 року та   постанови  Соснівського  районного  суду  від
29.05.2006 року.
     Наведені в скарзі доводи  правильність  висновків  судів   не
спростовують.
     За таких обставин  суд  апеляційної  інстанції,  обгрунтовано
залишивши   рішення   суду  першої  інстанції  в  силі,   відмовив
відповідачу у задоволенні його скарги.
     Відповідно до  ч.1  ст.  224  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без  задоволення,  а
судові рішення  -  без  змін,  якщо  визнає,  що  суди  першої  та
апеляційної інстанцій не допустили порушень норм  матеріального  і
процесуального права при  ухваленні  судових  рішень  чи  вчиненні
процесуальних дій.
     Керуючись   ст.   ст.   220,   221,    224,    231    Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів, -
 
                            ухвалила:
     Касаційну скаргу  Черкаського  обласного  управлінні  юстиції
залишити без задоволення.
     Ухвалу колегії суддів  судової  палати  в  цивільних  справах
апеляційного суду Черкаської області від 26  липня  2006  року  та 
постанову  Соснівського  районного  суду   від   29.05.2006   року
залишити  без змін.
     Визнати  ухвалу Вищого адміністративного суду України від  29
листопада 2006 року про зупинення виконання названих вище  судових
рішень такою, що втратила чинність.
     Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім  випадків,
передбачених ст. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий:
     Судді :