ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Ліпського Д.В.
Гуріна М.I.
Кобилянського М.Г.
Юрченка В.В.
при секретарі судового засідання Міненко I.М.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Кривенка
В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в
м. Києві про визнання дій незаконними та про перерахунок пенсії,
яка переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2004 року та
ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2004 року
у с т а н о в и л а :
У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Управління Служби безпеки України в м. Києві про визнання
незаконними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та про
зобов'язання відповідача здійснити її перерахунок.
В обгрунтування вимог ОСОБА_1 зазначав, що після звільнення
зі Служби безпеки України у липні 1999 року за станом здоров'я,
йому призначена пенсія за правилами Закону України "Про пенсійне
забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших
осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, однак
її розмір визначений без врахування отримуваних перед звільненням
премій.
Крім того, відповідачем не перераховано пенсію у зв'язку з
підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців СБУ
запроваджених Указом Президента України від 31 липня 2000 року №
939/2000 ( 939/2000 ) (939/2000)
, щодо надбавки в розмірі 100% грошового
забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за
вислугу років) та Указом Президента України від 24 квітня 2003
року № 370/2003 ( 370/2003 ) (370/2003)
, яким встановлено щомісячні премії у
розмірі 33,3%.
Посилаючись на порушення відповідачем вимог ч.3 ст.43 Закону
України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової
служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
, щодо видів грошового
забезпечення для обчислення пенсії, та ч.3 ст.63 цього Закону,
щодо перерахунку пенсії з підвищенням грошового забезпечення
відповідних категорій військовослужбовців, - ОСОБА_1 просив позов
задовольнити.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня
2004 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва
від 29 листопада 2004 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, з посиланням на порушення
судами норм матеріального права, просить ухвалені рішення
скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої або
апеляційної інстанції. Зокрема зазначав, що судами залишені без
уваги Указ Президента України № 925/96 від 4 жовтня 1996
( 925/96 ) (925/96)
року "Про грошове забезпечення військовослужбовців та
умови оплати праці працівників Служби безпеки України", із змінами
внесеними Указом від 31 липня 2000 р. № 939/2000, Указ Президента
України №370/2003 від 24 квітня 2003 ( 370/2003 ) (370/2003)
року "Про
надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам
органів внутрішніх справ України за безперервну службу",
Iнструкція про грошове забезпечення військовослужбовців Служби
безпеки України, за змістом яких термін "надбавки" охоплює всі
види грошового забезпечення, які мають постійний щомісячний
характер, у тому числі премії.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача та представника
відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали
справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з
таких підстав.
Судами встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 з дійсної
військової служби в запас, за станом здоров'я, йому призначена
пенсія у відповідності із правилами Закону України "Про пенсійне
забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших
осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
(у редакції чинній на час звільнення), а при її
обчисленні враховане грошове забезпечення: з окладу за посадою,
за військове звання, процентна надбавка за вислугу років,
надбавка за роботу з таємними відомостями, пенсійна надбавка,
надбавка за особливі умови праці та надбавка за продовольчий
пайок.
З вересня 2000 року розмір пенсії обчислено з врахуванням
збільшення надбавки за вислугу років.
Також встановлено, що скаржник при звільненні з військової
служби та призначенні пенсії не отримував надбавок, які просить
врахувати при перерахунку пенсії.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про
пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та
деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (2262-12)
пенсії особам офіцерського
складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової
служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право
на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з
грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм
пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи
спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки
за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію та умови служби у
порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року
№ 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги років,
призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їх сімей" (пункт 7) встановлено, що пенсії обчислюються з
таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною
посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або
спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років;
додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця
(надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та
умови служби). Розмір додаткових видів грошового забезпечення
визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24
останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за
пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд
протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від
наявних перерв у службі.
Таким чином, зазначеними нормами права визначено, що грошове
забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб
складається із основних видів (окладу за штатною посадою, окладу
за військове або спеціальне-звання та процентної надбавки за
вислугу років) і додаткових, що надаються щомісяця (надбавки за
вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
При призначенні пенсії основні види грошового забезпечення
враховуються в установленому розмірі за останньою штатною посадою,
займаною перед звільненням, а додаткові види грошового
забезпечення із середньомісячної їх суми за 24 або 60 календарних
місяців.
Оскільки відповідно до ст.30 Закону України "Про службу
безпеки України" ( 2229-12 ) (2229-12)
форми і розміри грошового
забезпечення військовослужбовців СБУ встановлюються Президентом
України, то Указом № 925/96 ( 925/96 ) (925/96)
від 4 жовтня 1996 року (з
наступними змінами) Президент затвердив схему посадових окладів за
основними типовими посадами згідно з додатком, встановив, що
оклади за військовим званням особам офіцерського складу
виплачуються на умовах і в розмірах, установлених для
військовослужбовців Збройних Сил України, запровадив щомісячні
надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України у розмірі 100
відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення
та надбавки за вислугу років), а тим які мають право на пенсію за
вислугу років згідно із законодавством України і яких залишено на
службі, - у розмірі 50 відсотків окладів грошового забезпечення (
пункти 1-3 ).
З наведеного вбачається, що щомісячні надбавки, передбачені
Указами Президента України № 925/96 від 4 жовтня 1996 ( 925/96 ) (925/96)
року та №370/2003 від 24 квітня 2003 року, відносяться до
додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок
при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час
проходження служби.
Зі змісту п.7 Указу Президента України № 925/96 від 4 жовтня
1996 ( 925/96 ) (925/96)
року "Про грошове забезпечення військовослужбовців
та умови оплати праці працівників Служби безпеки України"
вбачається, що керівникам органів, установ, командирам військових
частин Служби безпеки України надано право преміювати
військовослужбовців Служби безпеки України відповідно до їх
особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду
преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового
забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними
розмірами.
Це означає, що отримувана перед звільненням позивача премія
не відноситься ні до основних, ні до додаткових видів грошового
забезпечення, а тому не може враховуватися при призначенні пенсії.
Крім того, Закон України "Про внесення змін до статті 43
Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та
осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 1769-15 ) (1769-15)
, який набув чинності з 1 січня
2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку
пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби
нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій
за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не
підлягають.
За наведених обставин доводи касаційної скарги щодо
неправильного застосування норм матеріального права висновків
судів не спростовують, оскільки грунтуються на невірному
трактуванні наведених правових норм.
Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо суди не допустили порушень
норм матеріального і процесуального права при ухваленні
оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє
касаційну скаргу, а судові рішення залишає без змін.
Керуючись наведеним, ст.ст. 223, 230 Кодексу
адміністративного судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Печерського
районного суду м. Києва від 23 вересня 2004 року та ухвалу
апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2004 залишити без
змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім як з
підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I.Цуркан
Судді: Д.В.Ліпський
М.I. Гурін
М.Г.Кобилянський
В.В. Юрченко