К/скарга №К-6673/06 ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м.Київ, вул.Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.01.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Бившевої Л.I.
Брайка А.I.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: не з'явився.
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 17.03.2005 р. та рішення господарського
суду Черкаської області від 05.01.2005 р.
у справі № 09/1
за позовом Звенигородської об'єднаної державної податкової
інспекції (правонаступником є ДПI у Лисянському районі Черкаської
області)
до Приватного підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Звенигородська ОДПI звернулась до суду з позовом до ПП
ОСОБА_2 про стягнення 15732 грн. податкового боргу за рахунок
активів боржника.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від
05.01.2005 р., залишеним без змін постановою Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 17.03.2005р.,
позов задоволено повністю.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною
скаргою ПП ОСОБА_2, у якій ставиться питання про скасування
судових рішень та прийняття нового про відмову в задоволенні
позову, з підстав порушення норм матеріального права.
Скарга мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення
НОМЕР_1 від 20.12.2002р. на підставі якого позивач вимагав сплати
податкового боргу визнано недійсним.
Відповідач заперечень на касаційну скаргу не подав,
представника у судове засідання касаційної інстанції не направив,
про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
У справі здійснено заміну позивача Звенигородської об'єднаної
державної податкової інспекції правонаступником ДПI у Лисянському
районі Черкаської області (підстава - наказ НОМЕР_2 від 11.03.2006
р. ДПА у Черкаській області).
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено у справі, відповідач зареєстрований як
суб'єкт підприємницької діяльності Лисянською районною державною
адміністрацією від 19.02.2001 р. та перебуває на обліку як платник
податків у Звенигородській ОДПI.
Позивачем проведено документальну перевірку діяльності
відповідача за період з 19.02.2001 р. по 30.09.2002 р., за
результатами якої складено акт НОМЕР_3 від 04.12.2002 р.
На підставі акту перевірки прийнято податкове
повідомлення-рішення НОМЕР_1 форми Ф-1 від 20.12.2002 р., яким
визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в
сумі 8116 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 8116 грн.
Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
активи платника податків
можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його
податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках
платники податків самостійно визначають черговість та форми
задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від
заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з
того, що податкове зобов'язання є узгодженим, відповідачем
частково сплачено податковий борг в сумі 500 грн., за даними
довідки Лисянського відділення ЧОД АППБ "Аваль" від 04.08.2004 р.
НОМЕР_4 у відповідача грошові кошти на рахунку відсутні, а тому
позивач обгрунтовано вимагає стягнення боргу за рахунок інших
активів платника податків.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 подано
позов про визнання спірного податкового повідомлення-рішення
недійсним, за яким ухвалою суду від 11.03.2005р. порушено
провадження та призначено судовий розгляд на 05.04.2005 р.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від
20.05.2005 р. спірне податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 від
20.12.2002 р., яким ОСОБА_2 визначено податкове зобов'язання з
податку на додану вартість в розмірі 16232 грн., у т.ч. основний
платіж - 8116,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 8116,00
грн., визнано недійсним.
Відповідач звертався до суду апеляційної інстанції з
клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення
справи за його позовом про визнання спірного податкового
повідомлення-рішення недійсним, в задоволенні якого йому було
відмовлено.
Таким чином, судами попередніх інстанцій прийнято рішення за
неповного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення
спору.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова
у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд
до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід
всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи, та в
залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного
законодавства вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2 задовольнити
частково.
Рішення господарського суду Черкаської області від 05.01.2005
р. та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 17.03.2005 р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Л.I.Бившева
А.I.Брайко
Н.Г.Пилипчук
О.I.Степашко
Повний текст ухвали складено 19.01.2007 р.