ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
     Справа № 4-2587/05/06
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     17 січня 2007 року    м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
     Цуркана М.I. - головуючий,
     Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
     Кобилянського М.Г.,
     Ліпського Д.В.,
     Юрченка В.В.,
     при секретарі Проценко О.О.
     розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну
справу за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на  рішення  Центрального
районного суду міста Миколаєва від  12  грудня  2003  року  та  на
ухвалу  судової  палати  у  цивільних  справах  Апеляційного  суду
Миколаївської області від 17 лютого 2004 року в справі за  скаргою
ОСОБА_1 на дії Управління Міністерства внутрішніх справ України  в
Миколаївській  області  щодо  відмови  в  проведенні   перерахунку
пенсії,
 
                      в с т а н о в и л а :
     В  касаційній   скарзі,   посилаючись   на   порушення   норм
матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про
скасування судових рішень, якими відмовлено в задоволенні позовних
вимог про перерахунок за минулий час пенсії  військовослужбовця  у
бік збільшення і про стягнення її не  отриманої  частини.  Просить
постановити нове рішення про задоволення позову.
     Судами  першої  та  апеляційної  інстанцій  встановлено,   що
позивач з 1989 року є пенсіонером  із  числа  військовослужбовців,
одержує  пенсію  на  підставі   Закону   України   "Про   пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького  і  рядового
складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"  ( 2262-12 ) (2262-12)
        
та вимагає перерахувати пенсію з урахуванням премій  та  надбавок,
за рахунок яких збільшилося грошове утримання  військовослужбовців
після звільнення позивача з військової служби.
     Перевіривши    правильність    застосування    судами    норм
матеріального й процесуального права, правової оцінки  обставин  у
справі колегія суддів приходить до висновку про те,  що  касаційна
скарга не підлягає  задоволенню  з  тих  підстав,  що  надбавки  і
премії,  запроваджені  нормативно-правовими  актами,  що   вказані
позивачем, відносяться до додаткових видів грошового  забезпечення
й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які
отримували такі  надбавки  під  час  проходження  служби  та  були
звільнені зі служби після їх запровадження.
     Тому відповідно  до  вимог  статті  63  Закону  України  "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб  начальницького  і
рядового складу органів внутрішніх справ  та  деяких  інших  осіб"
( 2262-12 ) (2262-12)
        , в редакції, яка була чинною на час вирішення  справи,
та пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992
року №393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
          "Про  порядок  обчислення  вислуги  років,
призначення  та  виплати  пенсій  і   грошової   допомоги   особам
офіцерського складу,  прапорщикам,  мічманам,  військовослужбовцям
надстрокової служби та військової  служби  за  контрактом,  особам
начальницького і  рядового  складу  органів  внутрішніх  справ  та
членам їхніх сімей", немає правових підстав для перерахунку пенсії
у   бік    збільшення    на    підставі    зазначених    позивачем
нормативно-правових актів.
     Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального  та
матеріального  права,  тому  передбачених  статтею   229   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         підстав  для  їх
скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.
     Керуючись статтями 223, 224,  231  Кодексу  адміністративного
судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія    суддів    Вищого
адміністративного суду України
 
                        у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  рішення
Центрального районного суду міста Миколаєва  від  12  грудня  2003
року та ухвалу судової палати  у  цивільних  справах  Апеляційного
суду Миколаївської області від 17 лютого 2004 року - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення  і  може
бути  оскаржена  до  Верховного  Суду   України   за   винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.
 
     Судді:
     М.I. Цуркан  С.Є. Амєлін  М.Г.  Кобилянський   Д.В.  Ліпський 
В.В. Юрченко