№к-7236/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м.Київ, вул.Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Бившевої Л.I.
Брайка А.I.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: не з'явився.
відповідача 1: не з'явився.
відповідача 2: не з'явився.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Бабушкінському районі м.Дніпропетровська
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
від 21.03.2005 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 30.06.2005 р.
у справі № 17/27
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Дніпрополімермаш"
до 1. Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі
м.Дніпропетровська
2. Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевий
інженерний центр "Тріботехніка"
про визнання недійсним протоколу проведення аукціону та
зобов'язання повернути майно, -
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Дніпрополімермаш" звернулось до суду з позовом про
визнання недійсним протоколу №1 від 18.07.2003 р. проведення
цільового аукціону на товарній біржі "Катеринославська" з продажу
майна, яке належить ВАТ "Дніпрополімермаш", а саме: побутового
корпусу літ.Х-2, та зобов'язання покупця - ТОВ "Тріботехніка"
повернути вказане майно.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
21.03.2005 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 30.06.2005 р., позовні вимоги
задоволено частково. Визнано недійсним протокол №1 від 18.07.2003
р. проведення цільового аукціону на товарній біржі
"Катеринославська". В позові про зобов'язання ТОВ "Тріботехніка"
повернути позивачу побутовий корпус літ.Х-2 розташований у
м.Дніпропетровську по вул.Г.Сталінграду, 147 відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за скаргою ДПI у
Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, у якій ставиться питання
про скасування рішення суду апеляційної інстанції та про
прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав.
Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції
не направили, про час та місце розгляду повідомлені належним
чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, справу
розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено у справі, 18.07.2003 р. на товарній біржі
"Катеринославська" проведено цільовий аукціон з продажу активів
платника податку - ВАТ "Дніпрополімермаш", які перебували в
податковій заставі. Продавцем виступала ДПI у Бабушкінському
районі м.Дніпропетровська. За результатами проведеного аукціону
18.07.2003 р. складено протокол №1 згідно якого відповідач-1
продав, а відповідач-2 купив належне позивачу майно: побутовий
корпус літ.Х-2, розташований у м.Дніпропетровську, вул.Героїв
Сталінграду, 147. Кінцева ціна реалізації об'єкту продажу склала
36000 грн. Власником майна на момент продажу було ВАТ
"Дніпрополімермаш".
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли
висновку, що аукціон було проведено для реалізації права
податкової застави, застосованої податковим органом на підставі
податкового повідомлення-рішення №0000670840/23346 від 06.12.2002
р.
13.10.2003 р. Дніпропетровським апеляційним господарським
судом була прийнята постанова у справі №37-27/60, якою податкове
повідомлення-рішення №0000670840/23346 від 06.12.2002 р. в частині
сплати штрафу в сумі 40307,90 грн. визнано недійсним.
Зазначеною постановою встановлено, що податкова застава, яка
виникла з 02.10.2001 р. не зареєстрована у Державному реєстрі, а
тому, маючи право на податкову заставу, податковий орган не має
відповідного права на предмети цієї застави, що є підставою для
вільного розпорядження цими предметами ВАТ "Дніпрополімермаш".
Згідно вимог Указу Президента України №167 від 04.03.1998
( 167/98 ) (167/98)
р. "Про заходи щодо підвищення відповідальності за
розрахунки з бюджетами і державними цільовими фондами", всі
випадки виникнення податкової застави в силу Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі - Закон №2181)
потребують перереєстрації і на них розповсюджуються норми ст.8
Закону №2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
в повному обсязі.
Податковим органом був наданий витяг з державного реєстру
застав, згідно з яким податкова застава позивача виникла
04.04.1998 р. і зареєстрована 22.02.2000 р., тобто до вступу в дію
Закону №2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, у зв'язку з чим суди попередніх
інстанцій дійшли висновку, що примусовий продаж майна
підприємства, яке знаходиться у податковій заставі, але не
зареєстровано у порядку, передбаченому Законом №2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
після вступу його в дію, не може вважатись обгрунтованим.
Судова колегія не погоджується з наведеними вище висновками,
оскільки податкова застава, згідно ст.8 Закону №2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, виникає в силу закону і не потребує письмового оформлення, а
тому сам по собі факт відсутності перереєстрації податкової
застави не дає підстав для висновку про її відсутність.
Статтею 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлено
застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права
власності.
Оскільки матеріальні цінності визначаються активами платника
податків, що належать юридичній чи фізичній особі на праві
власності або повного господарського відання, вони підлягають
конституційному захисту як об'єкт права власності.
В рішенні Конституційного суду України по справі №1-9/2005
від 24.03.2005 р. у справі за конституційним поданням 48 народних
депутатів України щодо відповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(конституційності) положень п.1.17 ст.1, ст.8
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
(справа про податкову заставу) зазначено, що сутність
податкової застави полягає в запровадженні на певний строк
особливого порядку розпорядження платником податків своїми
активами.
Разом з тим, примусове стягнення податкової заборгованості -
це передбачена законодавством України процедура погашення
податкової заборгованості платника податків шляхом звернення
стягнення на активи відповідного платника податків.
Згідно п.1.7 ст.1 Закону №2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, активами
платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності,
що належать юридичній особі за правом власності або повного
господарського відання.
Статтею 3 цього Закону визначено, що активи платника податків
можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових
зобов'язань виключно за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх
інстанцій не досліджувалось питання чи відбувся примусовий продаж
належного на праві власності позивачу майна за рішенням суду про
звернення стягнення на його активи.
Крім того незрозумілим є і висновок судів, що аукціон було
проведено для реалізації права податкової застави, застосованої
податковим органом на підставі податкового повідомлення-рішення
№0000670840/23346 від 06.12.2002 р. Оскільки, як встановлено у
справі, даним податковим повідомленням-рішенням до позивача були
застосовані штрафні санкції за самостійне відчуження активів
платника податків, які перебувають у податковій заставі без
обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке
відчуження. Згідно витягу з державного реєстру застав, податкова
застава позивача виникла 04.04.1998 р. і зареєстрована 22.02.2000
р., тобто задовго до прийняття вищеназваного податкового
повідомлення-рішення.
Не встановлення судами попередніх інстанцій вищевказаних
обставин, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість
для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності
застосування норм матеріального права при вирішенні спору.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова
у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд
до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене,
всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини
справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для
її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від
встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що
підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти
обгрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Бабушкінському районі м.Дніпропетровська задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
21.03.2005 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 30.06.2005 р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути
оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами
протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Л.I.Бившева
А.I.Брайко
Н.Г.Пилипчук
О.I.Степашко
Повний текст ухвали складено 15.01.2007 р.