ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Справа № 4-2561/05/06
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Цуркана М.I. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Кобилянського М.Г.,
Ліпського Д.В.,
Юрченка В.В.,
при секретарі Проценко О.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою Державної податкової адміністрації
України на рішення Білоцерківського міського суду Київської
області від 13 січня 2004 року та ухвалу судової палати у
цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 25
березня 2004 року в справі за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в своїх інтересах та в інтересах
неповнолітньої ОСОБА_7 на дії Державної податкової адміністрації
України,
в с т а н о в и л а :
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання
про скасування рішень, якими зобов'язано Державну податкову
адміністрацію України не присвоювати ОСОБА_5. ідентифікаційний
номер та скасувати присвоєні іншим позивачам ідентифікаційні
номери, внести у їх паспорти спеціальну відмітку про наявність
права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
Державною податковою інспекцією у місті Білій Церкві Київської
області відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3,
ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6. про відмову від ідентифікаційного
номера через релігійні переконання.
Вважаючи дії суб'єкта владних повноважень такими, що
порушують їх права та законні інтереси, у січні 2004 року заявники
звернулися в суд зі скаргою в порядку, передбаченому главою 31-А
Цивільного процесуального кодексу ( 1618-15 ) (1618-15)
1963 року.
За клопотанням Державної податкової адміністрації України її
притягнуто до участі в справі в якості суб'єкта оскарження.
Перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у
справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню.
Вирішуючи спір районний суд, з висновками якого погодився
апеляційний суд, правильно виходили з положень частини 2 статті 1
Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників
податків та інших обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
і
обгрунтовано прийшли до висновку про порушення суб'єктом владних
повноважень прав заявниці на обрання альтернативної форми обліку
платника податків і зобов'язали відновити порушене право.
Доводи суб'єкта оскарження про відсутність на час вирішення
спору конкретного механізму внесення спеціальних відміток про
наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного
номера не можуть бути підставою для невиконання посадовими особами
Державної податкової адміністрації України вимог Закону.
Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та
матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстав для їх
скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України
залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міського суду
Київської області від 13 січня 2004 року та ухвалу судової палати
у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 25
березня 2004 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.
Судді:
М.I. Цуркан С.Є. Амєлін М.Г. Кобилянський Д.В. Ліпський
В.В. Юрченко