ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
14.02.2006
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі: головуючого Співака В.І., суддів: Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф., Заїки М.М., Лиски Т.О., при секретарі
Карповій З.М., розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу гр. В. на рішення Київського районного суду
м. Харкова від 30.06.2004 та ухвалу апеляційного суду Харківської
області від 14.10.2004 по справі за скаргою гр. В. на дії
начальника управління охорони здоров'я Головного управління з
гуманітарних та соціальних питань Харківської міської ради,
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2004 року гр. В. звернувся до суду зі скаргою на
незаконні дії начальника управління охорони здоров'я Головного
управління з гуманітарних та соціальних питань Харківської міської
ради.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30.06.2004
гр. В. в задоволенні скарги відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від
14.10.2004 р. судове рішення залишено без змін.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга гр. В.,
в якій ставиться питання про їх скасування з направлення справи на
новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись
на неправильне застосування судами норм матеріального та
процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та
заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, не вбачає порушення
судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті
рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, а
судові рішення залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 49 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.
Указом Президента України від 20.08.2001 N 643/2001
( 643/2001 ) (643/2001)
затверджено Національну програму боротьби із
захворюванням на туберкульоз на 2002 - 2005 роки, пунктом 14 якої
чітко визначено необхідність забезпечення проведення
профілактичного флюорографічного обстеження населення один раз на
два роки, в першу чергу і непрацюючих осіб, а також тих, що
звертаються за соціальною допомогою.
Ст. 8 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на
туберкульоз" від 05.07.2001 N 2586 ( 2586-14 ) (2586-14)
(із змінами та
доповненнями) передбачено, що рентгенофлюорографія застосовується
як метод своєчасного виявлення хворих на туберкульоз.
Пунктом 2.3 наказу Міністерства охорони здоров'я України
N 340 ( v0340282-97 ) (v0340282-97)
від 28.11.97 "Про удосконалення організації
служби променевої діагностики та променевої терапії" встановлено
не застосовувати масових профілактичних рентгеноскопічних та
флюорографічних досліджень органів грудної клітки у дітей,
флюорографію молочних залоз, рентгеноскопію будь-яких органів з
профілактичною метою, рентгенологічні дослідження вагітних та
матерів-годувальниць без суворих клінічних показань.
Оскільки рентгеноскопічне обстеження грудної клітини, яке
було зроблено заявниці у 2002 році для діагностики
кістково-травматичних ушкоджень в травматологічному відділенні
Обласної клінічної лікарні, не є інформативним методом для
діагностики туберкульозу легень у зв'язку з тим, що ці методи
(рентгеноскопічне та флюорографічне дослідження органів грудної
клітки) здійснюються у зовсім різних параметрах та режимах роботи
рентгенодіагностичного обладнання, судами зроблено вірний висновок
про те, що останнє флюорографічне обстеження органів грудної
клітки скаржниці проводилось у 2001 році.
Також наказом Міністерства охорони здоров'я України та Фонду
соціального страхування України N 102/13 ( z0296-00 ) (z0296-00)
від
11.05.2000 "Про санаторно-курортне лікування", зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 22.05.2000 за N 296/4517,
передбачено, що видачі медичної довідки для одержання путівки
(форма N 070/у) передує медичний відбір хворих
медично-консультативними комісіями лікувально-профілактичних
установ. При наявності показників хворому видається довідка на
санаторно-курортне лікування Ф-070/у строком на 6 місяців.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень
судами норм матеріального та процесуального права не допущено.
Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу підстав немає, а тому касаційну скаргу слід залишити без
задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 212, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу гр. В. залишити без задоволення, рішення
Київського районного суду м. Харкова від 30.06.2004 та ухвалу
апеляційного суду Харківської області від 14.10.2004 по справі за
скаргою гр. В. на дії начальника управління охорони здоров'я
Головного управління з гуманітарних та соціальних питань
Харківської міської ради - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.