розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про зобов’язання провести перерахунок пенсії,

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області, відповідно до вимог якого просила зобов’язати відповідача провести перерахунок доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"з 01 липня 2007 року, а в подальшому при зміні мінімальної пенсії за віком проводити доплату щомісячно, виходячи з цих змін.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що виплати, передбачені ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснювались їй не в повному розмірі.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2008 року позов задоволено частково: зобов’язано відповідача провести перерахунок доплати до пенсії позивачу згідно із ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн 00 коп., щомісячно, за період з 09 липня; в задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2009 року постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2008 року змінено6 зобовязано відповідача провести перерахунок доплати до пенсії позивачу згідно статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн 00 коп., щомісячно".

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області як непрацюючий пенсіонер.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 місто Біла Церква віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю. Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищується на 1 мінімальну заробітну плату (ст. 39).

Дію вказаної норми статті 39 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V (489-16) .

Зупинення дії абзацу другого частини першої статті 39, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 (v0a6p710-07) .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже апеляційний суд вірно зазначив, що з 09 липня 2007 року по 31 грудня відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Судами встановлено, що на виконання ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"позивачці Управлінням Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області щомісяця виплачувалися передбачена цією статтею виплата в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) .

Вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанції з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами обґрунтовано визнали, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.

За таких підстав правильним є висновок судів попередніх інстанції щодо неправомірності дій відповідача по виплаті доплати до пенсії в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 (836-96-п) .

При цьому ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"не встановлює будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами були порушені норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .