розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Сільгосптехніка" на постанову господарського суду Луганської області від 14 липня 2007 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду віл 18 вересня 2006 року у справі №3/257ад за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства "Сільгосптехніка" про стягнення штрафних санкцій за нестворені місця для працевлаштування інвалідів, -

У травні 2006 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до ВАТ "Сільгосптехніка" про стягнення штрафних санкцій за нестворені місця для працевлаштування інвалідів в 2005 році в розмірі 7319,44грн.

Постановою господарського суду Луганської області від 13 липня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2006 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі ВАТ "Сільгосптехніка" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, як законні та обґрунтовані.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я України та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст.. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) встановлено для підприємств (об’єднань), установ і організацій нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.

У відповідності з пунктом 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30 серпня 2000 року №1035/2000 (1035/2000) спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики є Міністерство праці та соціальної політики України

Пункт 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1434 (1434-2002-п) передбачає, що Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом держаного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 Положення про Фонд для реалізації покладених на нього завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення.

Пунктом 3 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1434 (1434-2002-п) , передбачено, що одним з основних завдань Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідно до пунктів 3 та 4 зазначеного Положення Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами сум штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів та проводити перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що ВАТ "Сільгосптехніка" у 2005 році не надавало відомостей щодо створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів та атестацію відповідних робочих місць не проводили, що підтверджується довідками, виданими Луганським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів, Управлінням праці та соцзахисту населення Біловодської РДА Луганської області та Біловодського районного центру зайнятості.

З довідок, виданих Біловодським районним центром зайнятості від 15.06.2006 року за № 15/6-300 та від 10.07.2006 року за № 15/6-359 вбачається, що у 2005 році підприємство не надавало звіти за формою З-ПН з інформацією про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Управлінням праці та соціального захисту населення Біловодської райдержадміністрації (листи від 21.04.2006 року № 19-276, від 16.06.2006 року №19-373, від 10.07.2006 року №19-512) зазначено, що у 2005 році підприємство відповідача не надавало інформацію про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Крім того, підприємством не внесено до колективного договору положення про заходи щодо працевлаштування інвалідів.

Згідно ст. 19 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 20 чоловік у кількості одного робочого місяця.

Як вбачається зі звіту ВАТ "Сільгосптехніка" про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми №10-ПІ на підприємстві середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 36 осіб, жодного інваліда на підприємстві не працювало.

Отже, відповідачем невиконані вимоги чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, яке не зайняте інвалідом, право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів надано Фонду соціального захисту інвалідів

Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями, установами) організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1767 (1767-2001-п) , підприємства щороку не пізніше 1 лютого подають до відділень Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується наказом Мінпраці України за поданням Фонду та погоджується з Держкомстатом.

Згідно з п 3.3.3 Інструкції зі статистики численності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Міністерства статистики України №11 від 07.07.1995 року за погодженням з Міністерством економіки України, Міністерством праці України, Міністерством фінансів України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №287/823 від 07.08.1995 року (z0287-95) середньооблікова численність працівників з початку року обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року, тобто відповідно на 12.

Пункт 4 Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1767 (1767-2001-п) , передбачає, що штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Положенням про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року №314 (314-95-п) , передбачено, що підприємства розробляють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, вносять їх в колективний договір, інформують центр зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державно службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних епітетів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров’я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Отже, створення підприємством умов праці для інваліда з урахуванням індивідуальних програм реабілітації неможливе без наявності інваліда, пошуком якого зобов’язані займатися органи працевлаштування, а саме: органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи у 2005 році підприємством не розроблялися заходи по створенню робочих місць для інвалідів, не вносилися в колективний договір, підприємство не інформувало центр зайнятості, місцевий орган соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) та наявності вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Працевлаштування інвалідів може здійснюватися органами працевлаштування за наявності отриманої від підприємства інформації про вільні робочі місця та вакантні посади. Обов’язку з працевлаштування інвалідів органами працевлаштування мають передувати певні дії підприємств (об’єднань), установ, організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

Оскільки підприємство відповідача не інформувало органи працевлаштування про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів, то, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про виникнення зобов’язання у відповідача сплати заявлених у позовній заяві штрафних санкцій у розмірі у розмірі 7319,44 грн.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної і нстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сільгосптехніка" відхилити, а постанову господарського суду Луганської області від 14 липня 2007 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2006 року - залишити без змін.