на постанову господарського суду Донецької області від 14 вересня 2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19 грудня 2006р.

у справі №31/149пн

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

до Державної податкової інспекції у м.Маріуполі

про визнання неправомірними дій відповідача щодо відображення відомостей у картці особового рахунку платника податку, -

У червні 2006р. позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог поставлено питання про:

- визнання незаконними дії ДПІ у м.Маріуполі по відображенню в картці особового рахунку погашення податкових векселів, виданих в березні 2006р. на суму 22335860,57грн. шляхом зменшення суми підтвердженого відшкодування ПДВ;

- зобов’язання ДПІ у м. Маріуполі відновити в обліку станом на 01.05.06р. по обліковій картці суму бюджетного відшкодування у розмірі 22335860,57грн. шляхом внесення виправлень в облікові дані картки особового рахунку позивача;

- заборону відповідачу здійснювати дії по погашенню податкових векселів, виданих позивачем на суму ПДВ згідно з п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" шляхом зменшення суми підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ без самостійного прийняття рішення позивачем і поданої ним письмової заяви.

Постановою господарського суду Донецької області від 14 вересня 2006р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19 грудня 2006р., позов задоволено частково: визнано незаконним дії відповідача по відображенню в картці особового рахунку позивача погашення податкових векселів, виданих у березні 2006р. на суму 22335860,57грн. шляхом зменшення суми підтвердженого відшкодування ПДВ.; зобов’язано відповідача відновити в обліку станом на 01.05.2006р. по обліковій картці особового рахунку позивача суму бюджетного відшкодування у розмірі 22335860,57грн.. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

ДПІ у м.Маріуполі звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на рішення суду першої та апеляційної інстанцій, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, поставлено питання про скасування вказаних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" в повному обсязі.

ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" також звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови господарського суду Донецької області від 14 вересня 2006р., ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 19 грудня 2006р. та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В подальшому від ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" надійшла заява про відмову від адміністративного позову в порядку ст. 219 КАС України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а провадження у справі необхідно закрити з наступних підстав.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, у березні 2006р. позивачем були здійснені імпортні операції і на підставі п.11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" за власним бажанням згідно реєстру надані органам митного контролю 199 авальованих банком податкових векселів на суму ПДВ в розмірі 26303420,38грн. зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня їх поставки органу митного контролю.

В порядку, передбаченому ч.7 п.11.5 вказаного Закону, маючи на дату поставки векселів митному органу підтверджену суму бюджетного відшкодування в більшій сумі ніж зобов’язання по векселям, позивач надав податковому органу декларацію з ПДВ за березень 2006р., в якій в рядку 19.2 включив суму зобов’язань за податковими векселями у розмірі 26303420 грн., погасивши таким чином і податкові векселі, строк сплати яких наступив до закінчення подачі декларації з ПДВ на суму 22335860,57грн.

Контролюючим органом було проведено камеральну перевірку декларації з ПДВ позивача за березень 2006р. з питання погашення податкових векселів, про що складено акт №30/15/00191129 від 19.05.2006р., яким зазначено, що станом на 28.03.2006р. у позивача обліковувалась в особовому рахунку сума підтвердженого бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 363284017,81грн., а до дати подання декларації з ПДВ за березень 2006р. платник не надав ДПІ заяву про залік суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення векселів.

За результатами перевірки ДПІ суму податкових векселів І категорії нарахованої ДПІ в автоматичному режимі по картці особового рахунку у розмірі 22335860,57грн. скасувала, а суму відновленого бюджетного відшкодування у розмірі 22335860,57грн. зарахувала в рахунок погашення податкових зобов’язань майбутніх періодів.

Не погоджуючись з зазначеними діями податкового органу ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернувся до суду з позовом суть якого полягає у запереченні дій контролюючого органу щодо віднесення суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення податкових зобов’язань майбутніх періодів а не шляхом зарахування вказаної суми на розрахунковий рахунок позивача.

Статтями 112 та 219 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право позивача відмовитися від адміністративного позову шляхом подання останнім на адресу суду письмової заяви.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 157 та статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від адміністративного позову, суд касаційної інстанції скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій та закриває провадження у справі.

Приписами частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд не приймає відмови від адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Оскільки дії та вимога позивача про відмову від позову не суперечать закону та не порушують будь-які права, свободи та інтереси, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за доцільне задовольнити заяву позивача: прийняти відмову від позову, скасувати судові рішення та закрити провадження у справі.

Керуючись статтями 112, 157, 219, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційні скарги: Державної податкової інспекції у м.Маріуполі та Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" - задовольнити частково.

Постанову господарського суду Донецької області від 14 вересня 2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 19 грудня 2006р. - скасувати.

Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2007р. про зупинення виконання постанови господарського суду Донецької області від 14 вересня 2006р. та ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 19 грудня 2006р. у справі №31/149пн.

Прийняти відмову Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" від позову.

Закрити провадження у справі №31/149пн за позовом ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до ДПІ у м.Маріуполі про визнання неправомірними дій відповідача щодо відображення відомостей у картці особового рахунку платника податку.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.