Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Бившевої Л.І.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 року

та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2006 року

у справі № А37/106

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АФХ ТРЕЙД"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "АФХ ТРЕЙД" звернулося до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 0000602304/0, № 0000612304/0, № 0000612303/0, № 0000312200/0 від 23.03.2006 року, яким нараховано штрафні санкції з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 14040, 50 грн. та штрафні санкції в сумі 3068, 82 грн., № 0000612304/0, яким нараховано податок на додану вартість в сумі 2939, 50 грн. та штрафні санкції в сумі 1469, 75 грн., № 0000612303/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року на суму 12207, 88 грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовані оспорюванні податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, мотивуючи тим, що позивачем в порушення пп..4.1.1 п..4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено валовий дохід за 1 квартал 2005 року при здійсненні операції з продажу кукурудзи за ціною нижче ціни придбання; в порушення п.6.1., пп.2.4. п.6.2.ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем не враховано до складу податкових зобов'язань з ПДВ транспортні послуги; в порушення пп.7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем зайво включені до складу податкового кредиту жовтня 2005 року ПДВ у сумі 12207, 88грн.; в порушення п.16.13 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач не утримав податок на доходи нерезидента у розмірі 6369, 30 грн. у ІІ кварталі 2005 року.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіркою встановлено, позивач на підставі договору №1/22-02 від 22.02.2005 року придбав у приватного підприємця ОСОБА_1. 141,82 тн. кукурудзи 3 класу за ціною без ПДВ 316,67грн.(380,0грн. з ПДВ), що підтверджується накладною № 23/02/01 від 23.02.2005 року і податковою накладною №23/02/01 від 23.02.2005 року. В подальшому, в ході здійснення фінансово-господарської діяльності позивачем було здійснено продаж 141,82 тн. Кукурудзи 3 класу ТОВ "Поле Порт" за ціною 291, 67грн. без ПДВ (350,00грн. з ПДВ) 28.03.2005 року на підставі договору поставки №03/05П від 28.03.2005 року, видаткової накладної № ТР-0000005 від 28.03.2005 року та податкової накладної від 28.03.2005 року № 5, рахунку-фактури № ТР-000003 від 28.03.2005 року, за довіреністю від 28.03.2005 року.

Господарські суди попередніх інстанцій на підставі аналізу п.4.1. ст.4, п.1.21 ст. 1 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" правильно дійшли до висновку, що зазначеними нормами Закону чітко визначено, що за загальними правилами до доходу підприємства в цілях його оподаткування включається фактичний дохід від продажу товару (робіт), при цьому включення до доходу суми не одержаної виручки від продажу товару, зокрема, у зв'язку з реалізацією по ціні придбання, Закон не передбачає.

Також господарськими судами попередніх інстанцій правильно встановлено факт, про те що дія п.4.1 ст. 4 ЗУ "Про податок на додану вартість" була зупинена, і тому позивач не міг її порушити.

Щодо донарахування податкових зобов'язань березня 2005 року на суму 2230 грн. податку на додану вартість за угодою комісії з ТОВ "Триплекс", де ТОВ "АФХ ТРЕЙД" виступало як комісіонер, і застосування до позивача штрафної санкції у сумі 1115,2грн.

За умовами договору комісії №01-14.02.05-КОМ від 14.2.2005 року ТОВ "АФХ ТРЕЙД" зобов'язалось за дорученням ТОВ "Триплекс" та за винагороду, здійснити від свого імені та за рахунок комітента реалізацію за договорами купівлі-продажу кукурудзи на зовнішньому ринку.

Для виконання умов договору комісії, позивач уклав з ТОВ "Зектер" договір № 64-Е на транспортно-експедиційне обслуговування від 24.02.2005 року.

Згідно до рахунку № 726 від 24.02.2005 року, податкової накладної № 34 від 25.02.2005 і акту приймання робіт від 29.03.2005 року послуги були надані та оплачені. При цьому оподаткування товаротранспортних послуг визначено за нульовою ставкою. 30.03.2005 року комітентом прийнято звіт комісіонера про виконане доручення комітента згідно до умов договору комісії №01-14.02.05-КОМ від 14.02.2005 року і додатку до договору №1 від 14.02.2005 року, на підставі рахунків -фактури від 30.03.2005 року оплачено послуги комісіонеру та відшкодовано його витрати по виконанню доручення загалом у сумі 34192,04 грн., про що виписано податкові накладні № № 8, 9, 10 від 30.03.2005 року, згідно яких товаротранспортні витрати оподатковані за нульовою ставкою.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій що посилання відповідача на 2 абзац підпункту 6.2.4 п.6.2. ст. 6 ЗУ "Про податок на додану вартість" є безпідставним, а нарахування податку на додану вартість в сумі 2230,40грн. та штрафних санкцій в сумі 11115,2грн. неправомірним.

До того, що стосується порушення підприємством вимог пп. 7.2.1. п.7.2 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", а саме підприємством було враховано до складу податкового кредиту за жовтень 2005 року податкову накладну № 1 від 10.10.2005 року на придбання кукурудзи 3 класу від ТОВ "Лан" у кількості 183,120 тн за загальною вартістю 73247, 26 грн., в тому числі ПДВ 12207, 88 грн., на якій відсутній індивідуальний номер продавця та відтиск мокрої печатки. У зв'язку з цим відповідачем було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2005 року на 12207,88 грн.

Вказаний факт спростовується оригіналом спірної податкової накладної, яки міститься в матеріалах справи.

Колегія суддів вважає, що завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року на суму 12207, 88 грн. не знайшло свого підтвердження, а судами попередніх інстанцій правомірно враховано цей факт.

Висновок відповідача про порушення підприємством абз. 2 п.16.13 ст.16 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме те що позивачем під час перерахування передплати за фрахт судна у відповідності з п.п.13.5 ст.13 не утримано податок на фрахт у розмірі 6369,30 грн. у 2 кварталі 2005 року не знайшов свого підтвердження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контракт було розірвано того ж дня, коли було здійснено перерахування авансової суми фрахту, і у додатковій угоді визначено про повернення суми фрахту, сплаченої авансом. Відповідно нерезидент не здійснив будь-яких дій на здійснення результату послуг і не отримав винагороду за здійснені послуги. 16.06.2005 року у нерезидента не виникло доходу, і відповідно позивачем не було здійснено перерахування податку на прибуток.

Оскільки у зв'язку з розірванням договору фрахту податкові зобов'язання з податку на фрахт не виникли, то цей факт виключає застосування до позивача штрафних санкцій.

Зазначене, з врахуванням встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, свідчить про дотримання позивачем вимог чинного законодавства.

Отже, колегія суддів вважає, що порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, - 220-1, 224, 230, 231 КАС України, Вищий адміністративний суд України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 року

та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2006 року у справі № А37/106 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.' /p'