До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Державне підприємство обслуговування повітряного руху України з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень –рішень від 04.06.2008 р. № 0003902309/0 та № 0003912309/0. В ході судового розгляду позивачем була заява про збільшення позовних вимог від 05.08.2008 р. № 1.20-59 та просив скасувати податкові повідомлення –рішення від 04.06.2008 р. №0003902309/0 та № 0003912309/0; від 18.07.2008 р. № 0003902309/1 та № 0003912309/1.

В обґрунтування позовних вимог ДП обслуговування повітряного руху України зазначає, що при проведенні перевірки відповідач дійшов до помилкового висновку щодо порушення позивачем п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР в частині застосування ставки податку на додану вартість "0"до постачання послуг, що виконують міжнародні рейси авіакомпаніями – резидентами України.

Відповідач проти позову заперечує та вказує на те, що позивачем в порушення вимог п. 3.1 ст. 3, п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6Закону України "Про податок на додану вартість" була завищена сума бюджетного відшкодування на 29 414 613,00 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 5 787 868,00 грн. Тому, на думку відповідача, зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на суму 29 913 070,00 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 852 716,00 грн. та донарахування податкового зобов’язання на загальну суму 3 260 348,00 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) відповідають вимогам чинного законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

У період з 29.02.2008 р. по 11.04.2008 р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва (далі - Відповідач) була проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (далі – позивач або "Украерорух") вимог податкового, іншого законодавства України за період з 01.07.2006 по 30.09.2007. Результати перевірки оформлені Актом "Про результати виїзної планової перевірки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Код за ЄДРПОУ: 19477064 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.09.2007 р." № 1289/23-09/19477064 від 20.05.2008 (далі - Акт перевірки) було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0003902309/0, згідно з яким позивача зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5 852 716 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0003912309/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 3 260 348 грн., яка складається із суми основного платежу у розмірі 2 555 940,00 грн. та нарахованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 704 408 та зобов'язано сплатити таку суму податкового зобов'язання.

Позивач вважає вказані вище податкові повідомлення-рішення відповідача такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.

На думку відповідача, підставою прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень стало порушення позивачем порядку ведення податкового обліку з податку на додану вартість та угоди від 06.06.1995 р., укладеної між "Украерорухом"та "Євро контролем", а саме: "відповідно до міжнародної практики, яка стосується фінансово-бухгалтерського обслуговування поставки для постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату та з огляду на те, що норми пункту 6.2. Закону про ПДВ (168/97-ВР) застосовуються тільки для операцій з експорту товарів та супутніх такому експорту послуг, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України,, Украерорух" в порушення пункту 6.2. статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97ВР (з наступними змінами та доповненнями), було застосовано ставку податку на додану вартість в розмірі "0" до послуг постачання повітряних послуг, що виконують міжнародні рейси авіакомпаніями-резидентами України за задекларовано в рядку 2 податкової декларації з податку на додану вартість " Операції, що оподатковуються за ставкою 0 % "; "умовою застосування нульової ставки і підтвердженням того, що товар є експортованим є наявність належним чином оформленої вантажної митної декларації".

Позивач вважає, що Акт перевірки, який став підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, суперечить нормам податкового законодавства, а саме.

У періоді, що перевірявся, позивач здійснював аеронавігаційне (навігаційне) обслуговування внутрішніх та міжнародних польотів, виконаних повітряними судами над територією України, в тому числі авіакомпаніями-резидентами.

Відповідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість", за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності за плату

Чинне законодавство України переліку операцій з поставки постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності за плату, однак є відповіді надані державними органами України, які викладені у відповідних листах, а саме:

висновок Державіаслужби від 29.11.2005 №1.16-8449, на запит ДПА України від 17.11.2005 р. N13703/5/1516,

роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 22.07.1997 №06-10/576,

роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 12.11.1997 №06-10/819,

роз'яснення ДПА України від 26.12.2005 №25782/7/16-1517.

Позиція зазначених органів передбачає, що операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, включають усі поставки товарів та послуг, які комплексно необхідні для обслуговування повітряних суден, що виконують такі рейси.

До постачання повітряних суден відносяться закупівлі товарів та послуг для обслуговування повітряних суден, безпосередньо пов'язані з виконанням рейсу, а саме:

заправка літаків паливно-мастильними матеріалами; аеронавігаційні (навігаційні) послуги з забезпечення польотів над територією України (у тому числі транзитного польоту) та з посадки-зльоту в аеропортах України;

аеропортові послуги при обслуговуванні пасажирів та літаків міжнародних рейсів (у тому числі послуги з обслуговування посадки-зльоту літаків, послуги з обслуговування пасажирів в аеровокзалі, послуги із забезпечення авіаційної безпеки та послуги для забезпечення наднормативної стоянки).

Отже, як складова послуг з постачання повітряних суден відносяться аеронавігаційні (навігаційні) послуги з забезпечення польотів над територією України зважаючи на ту обставину, що рейс є міжнародним. Саме таку послугу "аеронавігаційні (навігаційні) послуги з забезпечення польотів над територією України" надавав "Украерорух"та застосовував нульову ставку оподаткування з податку на додану вартість.

"Украерорух"22.04.2005 р. звернувся із запитом до Державної податкової адміністрації України про надання податкового роз'яснення щодо оподаткування послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, на що була отримана відповідь, згідно якої зазначені послуги як супровідні товарам, оподатковуються за нульовою ставкою. Аналогічна відповідь була надана Державною податковою адміністрацію України Міжнародним авіалініям України (16.05.2005р.) та Державному міжнародному аеропорту Бориспіль (26.12.2005р.).

Тобто, відповідачем не вірно застосовано норми Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) щодо оподаткування аеронавігаційних послуг позивача, які надавались повітряним судам, при здійсненні останніми міжнародних рейсів, що призвело до неправильного висновку про порушення позивачем п.6.2. Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Щодо застосування нульової ставки за умови наявності належним чином оформленої вантажної митної декларації, то слід зазначити, що ДПА України однозначно вважає, що така обов'язковість наявності належним чином оформленої вантажної митної декларації вимагається щодо експорту товарів і не поширюється на операції з поставки постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у

разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково

використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового

кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні

або придбанні, яка відповідає частці використання таких, товарів (робіт, послуг) в

оподатковуваних операціях звітного періоду.

У п. 5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України. Для цілей обкладення операцій податком на додану вартість Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) визначає, що поставка послуг - це будь-які операції цивільно - правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Таким чином, у п. 5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" мова йде про звільнення від оподаткування операцій з надання послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.

Згідно з п. 3.3 "Положення про порядок видачі дозволів, що регулюють доступ експлуатантів на ринок авіаційних перевезень та робіт", затвердженого наказом Державного департаменту авіаційного транспорту України від 24 квітня 1996 року № 118 (z0344-96) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 липня 1996 р. за № 344/1369 (z0344-96) , повітряні перевезення - це перевезення авіаційним транспортом пасажирів, багажу, вантажу та пошти на комерційній основі (за винагороду або по найму). Процес перевезень включає як прийом та відправку пасажирів, багажу, вантажу та пошти в аеропорту, так і транспортування їх між пунктами маршруту.

"Правилами повітряних перевезень пасажирів і багаж", затвердженими

наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14 березня 2006 року № 187 (z0706-06) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 червня 2006 р. за №706/12580 (z0706-06) , визначено, що перевезення - транспортування пасажирів та багажу на

повітряних суднах, що здійснюється відповідно до договору перевезення, при якому згідно з визначенням сторін пункт відправлення і пункт призначення незалежно від того,

була чи ні зупинка в перевезенні або перевантаження, розміщені або на території двох різних країн, або на території однієї країни, якщо узгоджена зупинка передбачена на території іншої країни.

Відповідно до "Правил повітряних перевезень вантажі", затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14 березня 2006 року № 186 (z0705-06) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13 червня 2006 року за № 705/12579 (z0705-06) , повітряне перевезення - транспортування товарів повітряним транспортом, уключаючи період, коли товари перебувають під контролем перевізника як повітряного перевізника.

У "Правилах надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та

приліт до аеропортів України", затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Міністерства оборони України від 28 листопада 2005 року № 897/703, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 року за № 1572/11852 (z1572-05) , передбачено, що транзитний політ - політ повітряного судна, яке

перетинає повітряний державний кордон України без посадки в аеропортах України або з технічною посадкою.

Таким чином, у п. 5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" стосовно повітряних перевезень мова йде про операції з надання послуг авіаційним транспортом (повітряними судами) з транспортування пасажирів та вантажу, що здійснюється відповідно до договору перевезення, шляхом перетинання повітряного державного кордону України без посадки в аеропортах України або з технічною посадкою.

Як вбачається із матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивач надавав аеронавігаційні (навігаційні) послуги для авіакомпаній, які здійснюють польоти над територією України, в тому числі, транзитні польоти.

Відповідно до "Положення про використання повітряного простору України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 (401-2002-п) , аеронавігаційне обслуговування - це обслуговування, що здійснюється відповідними службами на всіх етапах польоту повітряних суден, у тому числі обслуговування повітряного руху, організація авіаційного електрозв'язку, метеорологічне забезпечення авіації, пошук і рятування та надання аеронавігаційної інформації.

Таким чином, послуги з аеронавігаційного обслуговування надаються повітряним суднам і не є послугами з перевезення пасажирів та вантажу.

Матеріалами справи встановлено, що з метою калькуляції та стягнення аеронавігаційних зборів за надане позивачем аеронавігаційне (навігаційне) обслуговування повітряних суден, що здійснюють польоти над територією України, в тому числі, транзитні польоти, позивач 06.06.1995 року уклав з Європейською організацією за безпеку аеронавігації (Євроконтроль) угоду б/н про аеронавігаційні збори.

Згідно з п. 1.1 цієї угоди позивач доручив Євроконтролю проводити від його імені калькуляцію та збір за аеронавігаційне обслуговування - згідно з діючими в Україні законами та правилами.

Отже, споживачами аеронавігаційних послуг, що надавалися позивачем, є повітряні судна, що здійснювали міжнародні польоти над територією України, в тому числі транзитні польоти.

Зазначені аеронавігаційні послуги не є операціями з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію України, а тому не підпадають під дію положень п. 5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", у тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що:

- виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення

пасажирів або вантажів за плату;

- входять до складу військово-повітряних сил України та відправляються за межі

повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування.

Відповідно до висновку Державіаслужби від 29.11.2005 № 1.16-8449, наданого на запит ДПА України від 17.11.2005 № 13703/5/1516, та з урахуванням роз'яснень Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 22.07.1997 № 06-10/5 (v_576450-97) 76 та від 12.11.1997 № 06-10/819 (v_819450-97) , операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, включають усі поставки товарів та послуг, які комплексно необхідні для обслуговування повітряних суден, що виконують такі рейси. До постачання повітряних суден відносяться, зокрема, аеронавігаційні (навігаційні) послуги з забезпечення польотів над територією України (у тому числі транзитного польоту) та з посадки-зльоту в аеропортах України.

Таким чином, операції платників податку з поставки аеронавігаційних послуг для повітряних суден, що виконують міжнародні рейси (в тому числі, транзитні), оподатковуються за нульовою ставкою.

Як вбачається з акту перевірки та встановлено матеріалами справи, позивачем у перевіряємий період операції з поставки аеронавігаційних (навігаційних) послуг для повітряних суден, що здійснювали транзитні польоти над територією України, було оподаткована за ставкою "0" відсотків, що свідчить про відсутність порушень Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та про неправильність висновків акту перевірки щодо порушення позивачем п. 6.2 ст. 6 та п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не надав суду належних доказів щодо правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. "б" п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", тобто –3,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення –рішення від 04.06.2008 р. № 0003902309/0 та № 0003912309/0; від 18.07.2008 р. № 0003902309/1 та № 0003912309/1.

3. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. судового збору, присудити на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом (2747-15) , якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.