ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРКАЇНИ
23 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді Бутенка В.I.,
суддів: Панченка О.I., Горбатюка С.А., Лиски Т.О., Сороки
М.О.,
при секретарі: Якименко О.М.,
за участю представників сторін: Дірочка О.М., Єрмоленка П.I.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за касаційною
скаргою Київської регіональної митниці на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 13 червня 2005 року та
рішення господарського суду м. Києва від 3 лютого 2005 року у
справі №32/524 за позовом Дочірнього підприємства Товариства з
обмеженою відповідальністю "Дьолер ГмбХ" до Київської
регіональної митниці про визнання недійсним рішення про визначення
коду товару, -
встановила:
У вересні 2004 року Дочірнє підприємство ТОВ "Дьолер ГмбХ"
звернулось до господарського суду з позовом до Державної митної
служби України, Київської регіональної митниці в якому просило
визнати недійсними рішення відділу номенклатури Київської
регіональної митниці про визначення коду товару № КТ-100-1057-04
від 19.04.2004 р. та № КТ-100-2877-04 від 27.07.2004 р.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що
при митному оформленні товару, до Київської регіональної митниці
були подані супровідні документи, якими вищезазначені товарні
позиції було віднесено до коду 3302102100.
Однак, при проходженні митного оформлення відповідач в
порушення вимог законодавства прийняв рішення, яким змінив
зазначений код.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.02.2005 року,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 13.06.2005 року. позов задоволено повністю
та визнано недійсним рішення Відділу номенклатури Київської
регіональної митниці Державної митної служби України про
визначення коду товару №КТ-100-1057-04 від 19.04.2004 р. та
№КТ-100-2877-04 від 27.07.2004р.
За Дочірнім підприємством "Дьолер Україна" Товариства з
обмеженою відповідальністю "Дьолер ГмбХ" судом визнано право на
здійснення митного оформлення товарів: артикул 8.63856.283
Апельсин-морква, артикул 2.00377.283 Лимон, артикул 2.00520.283
Апельсин, артикул 2.00693.283 Апельсин, артикул 2.00797.283 Манго,
артикул 8.63875.283 Апельсин, артикул 8.63880.283 Ананас, артикул
8.63925.283 Тропік, артикул 8.64419.736 Апельсин, артикул
2.00390.283 Персик, артикул 2.00517.283 Тропік за кодом УКТ ЗЕД
3302102100.
Зобов'язано Київську регіональну митницю Державної митної
служби України здійснювати митне оформлення товарів: артикул
8.63856.283 Апельсин-морква, артикул 2.00377.283 Лимон, артикул
2.00520.283 Апельсин, артикул 2.00693.283 Апельсин, артикул
2.00797.283 Манго, артикул 8.63875.283 Апельсин, артикул
8.63880.283 Ананас, артикул 8.63925.283 Тропік, артикул
8.64419.736 Апельсин, артикул 2.00390.283 Персик, артикул
2.00517.283 Тропік за кодом УКТЗЕД 3302102100.
Стягнуто з Київської регіональної митниці на користь
Дочірнього підприємства "Дьолер Україна" Товариства з обмеженою
відповідальністю "Дьолер ГмбХ" 85,00 грн. державного мита, 118,00
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
та 630,24 грн. витрат на проведення судової експертизи.
Рішення судів мотивовані тим, що згідно з висновком
судово-товарознавчої експертизи №7729 від 16.12.04 проведеної
експертом Київського науково-дослідного інституту судових
експертиз, у відповідача не було підстав для прийняття рішень від
19.04.04 № КТ-100-1057-04, від 27.07.04 № КТ-100-2877-04, якими
позивача зобов'язано провести митне оформлення товару артикул
8.63856.283 Апельсин-морква за кодом УКТЗЕД 2106909200, та
товарів: артикул 2.00377.283 Лимон, артикул 2.00520.283 Апельсин,
артикул 2.00693.283 Апельсин, артикул 2.00797.283 Манго, артикул
8.63875.283 Апельсин, артикул 8.63880.283 Ананас, артикул
8.63925.283 Тропік, артикул 8.64419.736 Апельсин, артикул
2.00390.283 Персик, артикул 2.00517.283 Тропік за кодом УКТЗЕД
2106909890.
Відповідачем при прийнятті спірних рішень були неправильно
застосовані положення Української класифікації товарів
зовнішньоекономічної діяльності, а саме висновки про визначення
кодів зазначених товарів є помилковими, не відповідають дійсності
та положенням чинного законодавства.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій,
Київська регіональна митниця звернулась з касаційною скаргою на
зазначені рішення, в якій зазначає, що вони прийнятті з порушенням
норм матеріального права, зокрема Митного кодексу України
( 92-15 ) (92-15)
, Закону України "Про митний тариф України" ( 2371-14 ) (2371-14)
,
Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку
ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної
діяльності" та інших нормативних актів, відповідно до яких саме
митниця, як орган державної влади, який здійснює митну справу,
уповноважена на прийняття рішення про визначення коду товару
згідно УКТ ЗЕД при їх митному оформленні. Відповідно ж до норм
Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
рішення митних органів щодо
класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим для
підприємств. У зв'язку з цим відповідач вважав, що оскаржувані
рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового - про відмову в
задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та
повноту їх встановлення, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до преамбули Закону України "Про Митний тариф
України" ( 2371-14 ) (2371-14)
Митний тариф України - це систематизований
згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної
діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з
товарів, що ввозяться на митну територію України. В основу
товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна
номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів
зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій
системі опису та кодування товарів.
Частиною 2 статті 312 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
визначено, що ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2, 4 Порядку ведення Української класифікації товарів
зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої Постановою Кабінету
Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1863 ( 1863-2002-п ) (1863-2002-п)
встановлено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу,
затвердженого Законом України "Про Митний тариф України"
( 2371-14 ) (2371-14)
, що використовується для цілей тарифного та інших
видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення
статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення
товарів. Держмитслужба забезпечує ведення УКТЗЕД.
Як вбачається з Порядку роботи відділу номенклатури та
класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної
вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації
товарів, що переміщуються через митний кордон України,
затвердженого Наказом Державної митної служби України від 1 жовтня
2003 року № 646 ( z0996-03 ) (z0996-03)
, митним органом, що визначає
завдання, функції при здійсненні контролю за правильністю
класифікації товарів, прийнятті рішень про визначення коду товару
при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через
митний кордон України є відділ номенклатури та класифікації
товарів регіональної митниці та відділ контролю митної вартості та
номенклатури митниці за напрямками класифікації товарів.
Пунктом 2.9. зазначеного Порядку передбачено, що рішення про
визначення коду товару приймається відділом номенклатури та
класифікації товарів регіональної митниці та відділом контролю
митної вартості та номенклатури митниці на підставі встановлених
характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару
згідно з вимогами УКТЗЕД.
Відповідно до статті 313 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
,
митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до
класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних
органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими
для підприємств і громадян.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли
помилкових висновків про можливість оскарження рішення митного
органу щодо визначення коду товару, не врахувавши положення статей
312, 313 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
та не спростувавши
повноважень виключної прерогативи митної служби в процесі
визначення коду товару за УКТЗЕД.
Доводи касаційної скарги є вмотивованими та дають підстави
для її задоволення.
Обставини справи встановлені судами повно і правильно, однак
порушення норм матеріального та процесуального права призвели до
постановлення помилкових рішень.
За таких обставин судові рішення не можуть вважатися
законними й обгрунтованими і підлягають скасуванню. Враховуючи, що
в матеріалах справи є достатньо доказів для прийняття рішення,
судова колегія находить підстави для прийняття нового рішення
згідно з положеннями ст. 229 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Враховуючи викладене, оскільки обставини у справі встановлені
повно і всебічно, однак судами першої та апеляційної інстанції,
допущено порушення норм матеріального права, зазначені рішення
підлягають скасуванню з прийняттям нового - про відмову в
задоволені позовних вимог.
Керуючись статтями 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України,
постановила:
Касаційну скаргу Київської регіональної митниці
задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 03 лютого 2005
року та постанову Київського апеляційного господарського суду від
13 червня 2005 року скасувати.
В позові дочірньому підприємству "Дьолер Україна" Товариства
з обмеженою відповідальністю "Дьолер ГмбХ" відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та
оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді