ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Міненко I.М.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу ОСОБА_1на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва
від 04.10.2005 р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від
22.12.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністра освіти і
науки України та ректора Національного гірничого університету про
визнання дій неправомірними, -
встановила:
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
Міністра освіти і науки України та ректора Національного гірничого
університету про визнання дій неправомірними.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від
04.10.2005 р. позовна заява ОСОБА_1 повернуто у зв'язку з
непідсудністю справи даному адміністративному суду.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва 22.12.2005 р. вказане
судове рішення залишено без змін.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1, в якій ставиться питання про їх скасування та направлення
справи на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва,
посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального
та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки
судове рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено
з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова
оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги
є необгрунтованими.
Суди вірно вказують на те, що оскільки позивачка проживає в
м. Дніпропетровську, АДРЕСА_1 та оскаржує дії та бездіяльність
Міністра освіти та науки України, ректора Національного гірничого
університету - суб'єктів владних повноважень, справа повинна
розглядатись в суді за місцем проживання позивача відповідно до
частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, якою передбачено, що адміністративні справи з приводу
оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи
бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються
інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами
за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Керуючись ст.ст. 212, 215, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а ухвалу
Шевченківського районного суду м. Києва від 04.10.2005 р. та
ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22.12.2005р. по справі за
позовом ОСОБА_1до Міністра освіти і науки України та ректора
Національного гірничого університету про визнання дій
неправомірними - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
КОПIЯ
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Міненко I.М.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу ОСОБА_1на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва
від 04.10.2005 р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від
22.12.2005р. по справі за позовом ОСОБА_1до Міністра освіти і
науки України та ректора Національного гірничого університету про
визнання дій неправомірними, -
встановила:
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
Міністра освіти і науки України та ректора Національного гірничого
університету про визнання дій неправомірними.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від
04.10.2005 р. позовна заява ОСОБА_1 повернуто у зв'язку з
непідсудністю справи даному адміністративному суду.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва 22.12.2005 р. вказане
судове рішення залишено без змін.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1, в якій ставиться питання про їх скасування та направлення
справи на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва,
посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального
та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки
судове рішення судів першої та апел яційної інстанцій постановлено
з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова
оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги
є необгрунтованими.
Суди вірно вказують на те, що оскільки позивачка проживає в
м. Дніпропетровську, АДРЕСА_1 та оскаржує дії та бездіяльність
Міністра освіти та науки України, ректора Національного гірничого
університету - суб'єктів владних повноважень, справа повинна
розглядатись в суді за місцем проживання позивача відповідно до
частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, якою передбачено, що адміністративні справи з приводу
оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи
бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються
інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами
за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Керуючись ст.ст. 212, 215, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а ухвалу
Шевченківського районного суду м. Києва від 04.10.2005 р. та
ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22.12.2005р. по справі за
позовом ОСОБА_1до Міністра освіти і науки України та ректора
Національного гірничого університету про визнання дій
неправомірними - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.I. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом Суддя А.Ф. Загородній