ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
при секретарі Дашківській О.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Чернігівського обласного академічного Українського
музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка на постанову
господарського суду Чернігівської області від 28.11.05р. та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 28.02.06р. у
справі № 6/273а за його позовом до державної податкової інспекції
у м. Чернігові про визнання недійсними податкові
повідомлення-рішення, -
встановила:
У вересні 2005 року Чернігівський обласний академічний
Український музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка звернувся
до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Чернігові
про визнання протиправним і скасування рішення ДПI у м. Чернігові
від 03.06.05р. № 11945/10/25-008 про результати розгляду скарги. У
судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та
просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПI у м.
Чернігові від 07.07.05р. № 000295232/2, яким визначено податкове
зобов'язання в сумі 25383,98 грн. штрафних санкцій та №
0002522320/2, яким визначено податкове зобов'язання з податку на
додану вартість в сумі 82938 грн.
Постановою господарського суду Чернігівської області від
28.11.05р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного
господарського суду від 28.02.06р. позов Чернігівського обласного
академічного Українського музично-драматичного театру ім. Т.Г.
Шевченка задоволено частково - визнано недійсними податкові
повідомлення-рішення ДПI у м. Чернігові від 07.07.05р. №
0002522320/2 в частині визначення податкового зобов'язання з
податку на додану вартість в сумі 7182 грн. та № 000295232/2, яким
визначено податкове зобов'язання в сумі 25383,98 грн. штрафних
санкцій. В решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі Генеральний директор Чернігівського
обласного академічного Українського музично-драматичного театру
ім. Т.Г. Шевченка просить судові рішення судів першої та
апеляційної інстанції скасувати, а за справою постановити нову
ухвалу, посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права.
Перевіривши наведені доводи касаційної скарги, заперечення на
неї та рішення судів щодо правильності застосування ними норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що ДШ у м. Чернігові була проведена
комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог
податкового зобов'язання Чернігівського обласного академічного
Українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка. За
результатами перевірки було складено акт та прийняті податкові
повідомлення-рішення від 06.05.2005р. №0002372323/0, яким
визначено податкове зобов'язання з штрафних санкцій за порушення
норм з регулювання обігу готівки в сумі 39053,98 грн. та
№0002522320/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на
додану вартість в сумі 82938 грн., в тому числі 55292 грн.
основного платежу та 27646 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами розгляду скарги позивача на вищевказані
податкові повідомлення-рішення від 06.05.2005р. ДШ у м. Чернігові
прийнято рішення від 03.06.2005р. №11945/10/25-008, яким: 1)
залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 06.05.2005р.
№0002522320/0, яким визначено суму податкових зобов'язань з ПДВ у
сумі 82938 грн.; 2) скасовано податкове повідомлення-рішення від
06.05,2005р. №0002372320/0, яким визначено суму штрафних санкцій
за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 39053,98
грн. в певній частині, в сумі 13670 грн. і скаргу в цій частині
задоволено; 3) залишено без змін податкове повідомлення-рішення
від 06.05.2005р. №0002372320/0 в іншій частині, в сумі 25383,98
грн.
На підставі акта перевірки від 29.04.2005р. №169/23/02225967,
рішення ДПА в Чернігівській області про результати розгляду скарги
№1059/10/25-020 від 04.07.2005р. відповідачем прийнято податкові
повідомлення-рішення від 07.07.2005р. №0002522320/2, яким позивачу
визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в
сумі 82938 грн., в тому числі 55292 грн. основного платежу та
27646 грн. штрафних (фінансових) санкцій та №0002952323/2, яким
визначено податкове зобов'язання з штрафних санкцій за порушення
норм з регулювання обігу готівки в сумі 25383,98 грн.
Судами вірно зазначено, що підпунктом 15.1.1 пункту 15.1
статті 15 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлено, що за винятком випадків, визначених
підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право
самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків
у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095
дня, наступного за останнім днем граничного строку подання
податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація
була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо
протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму
податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від
такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації
не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Оскільки у визначене відповідачем податковим
повідомленням-рішенням №0002522320/0 від 06.05.2005р., прийнятим
за результатами перевірки, податкове зобов'язання з податку на
додану вартість у розмірі 82938 грн. увійшла сума 7182 грн., яка
складається з 4788 грн. основного платежу за січень, березень,
квітень 2002 року та 2394 грн. нарахованих на них штрафних
(фінансових) санкцій, та дана сума податкового зобов'язання з ПДВ
також увійшла в оспорюване у даній справі податкове
повідомлення-рішення №0002522320/2 від 07.07.2005р., то,
враховуючи вимоги підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону,
суди дійшли вірного висновку про відсутність у відповідача права
самостійно визначати суму податкових зобов'язань позивача з
податку на додану вартість за січень, березень та квітень 2002
року, а тому податкове повідомленням-рішенням від 07.07.2005р.
№0002522320/2 в частині податкового зобов'язання з ПДВ за січень,
березень та квітень 2002р, в сумі 7182 грн., в тому числі 4788
грн. основного платежу та 2394 грн. штрафних (фінансових) санкцій
обгрунтовано визнано недійсним.
Довід позивача про те, що позивач є неприбутковою
організацією і тому не є платником ПДВ судами обгрунтовано визнано
безпідставним, оскільки відповідно до свідоцтва № 33889680 виданим
07.10.1997р. позивач зареєстрований платником податку на додану
вартість. Листом від 03.09.2004р. позивач просив ДПI у м.
Чернігові видати нове свідоцтво про перереєстрацію платником ПДВ,
у зв'язку з перереєстрацією підприємства, в зв'язку з чим позивачу
видано нове свідоцтво №33919668 від 10.09.2004р. про реєстрацію
платника податку на додану вартість.
Виходячи з норм пункту 1.5 статті 1 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, підпункту 1.1 пункту 1
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001р.
№72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
, статті 1 Указу Президента України "Про
застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки" від 12 червня 1995р. №436/95 ( 436/95 ) (436/95)
, судами
вірно зазначено, що відповідач вправі застосовувати штрафні
санкції за порушення Положення про ведення касових операцій у
національній валюті в Україні, проте не вправі визначати
застосовані штрафні санкції як податкове зобов'язання з
застосуванням процедур, встановлених Законом України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому податкове
повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від
07.07.05р. № 0002952323/2 є недійсним в частині визначення суми
штрафної (фінансової) санкції у розмірі 25383,98 грн. сумою
податкового зобов'язання.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, постанову господарського
суду Чернігівської області від 28.11.05р. та ухвалу Київського
апеляційного господарського суду від 28.02.06р. необхідно залишити
без змін, так як вони є законними і обгрунтованими та постановлені
з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила :
Касаційну скаргу Чернігівського обласного академічного
Українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка
залишити без задоволення, а постанову господарського суду
Чернігівської області від 28.11.05р. та ухвалу Київського
апеляційного господарського суду від 28.02.06р. у справі № 6/273а
за його позовом до державної податкової інспекції у м. Чернігові
про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення - без
зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.I. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом суддя М.М. Заїка